Твір Державіна «Бог» – це ода, хвалебна пісня. У ній він оспівує велич Творця, малюючи незбагненність його образу для простого смертного. Але, слідуючи за вихваляють рядками, йдуть міркування про сутність самої людини.
Ця ода є дуже глибоким філософським ліричним твором. У ній автор торкається теми призначення людського роду і його природи і того, наскільки він великий і, одночасно, нікчемний.
Перші строфи присвячені Державіним Богу. В них він представляє його, як початок усього – витік. Він пише про те, що був піднятий Творцем з безодні вічності хаос побуту. А вічністю став він сам. А у самого його ні початку, ні кінця. Він вічний, він заповнює всі, і рухає всім.
Протиставляє божественного існування поет світ людський. А представляє у своїх рядках він його так: Бог – вічність, земне існування – мить цієї вічності.
Ця твердь, Земля, – це всього лише крапля в морі божественної сили. А людина – ніщо перед ним. Він навіть не може осягнути і зрозуміти природу існування Господа.
Але, хоч і ніщо людина, але він, все ж, створений не просто так за образом і подобою Божою. Існування людини невіддільне від існування Бога. Далі Державін приходить до висновку, що він –не тільки творіння бога, але і його віддзеркалення. Все, що розрізняє їх – це швидкоплинність тлінній земного життя і те, що не все відомо і зрозуміло людині. І, хоч і підлягає тлінню тіло, а душа – безсмертна. І, вона прагнути до божественного початку. Через смерть призводить Господь людини до безсмертя і першопочатку всього – до себе.
Усвідомлення і велич людини звучить в оді. І, одночасно з цим, і його нікчемність. Так, проти вищого – він черв’як і раб. Але, для себе, для свого світу і своєї душі, – він цар і бог.
Представляє автор людини, як посередника, сполучна ланка між тлінним світом і духовним. Людина – віддзеркалення свого творця. Але в кінці вірша, все ж, звучить думка про те, що він – всього лише образ і подобу Бога, але не дорівнює йому. Божественність живе в його душі. Він – її частина. І Бог – батько його. Частинка його нескінченного світу живе в кожному.
Аналіз вірша Бог за планом
