Перу Р. Державіна належать оди – хвалебні ліричні твори. Але в його вірші «Російські дівчата» той, хто вихваляє характер межує з простотою побуту. Він оспівує в ньому російських молодиць. Для цього він описує їх під час традиційного танцю, який отримав у народі назву «бичок».
Дії, описані у вірші відбуваються навесні на лузі. Не дарма вибрано цей час року: все розцвітає і приходить в рух. Цей період відмінно доповнює картину, що зображає групу молодих і красивих дівчат, яких так і палає юність і любов. Відбувається все це під звучання пастушої сопілки.
У перших рядках твору він звертається до грецького поета з питанням. А далі він розписує цей танець молодиць. Спочатку йдеться про їх рухах. Вони плавні і красиві. Використане ним при описі танцю велика кількість дієслів передає його ритм. Самі рядки живі та динамічні. А рухи дівчат – красномовні.
Потім Державін переходить до опису зовнішніх достоїнств дівчат. Вони прекрасні. За їх усмішками ховаються сміливі і сильні душі – «львины». Ці юні красуні здатні вразити будь-якого чоловіка.
Такими описує поет російських дівчат. Він підкреслює їх достоїнства і перевагу над іншими. Наприкінці твору Державін знову звертається до іноземного співакові зі словами про те, що якщо б він бачив власними очима картину, яка представлена в цих рядках, то навіки забув би гречанок. Адже російські дівчата не лише красиві, але і повні життя.
За доказами переваги російських жінок над іншими, ховається й інша думка: перевагу російської культури і духовності народу. Саме це і намагається, так мальовничо розписавши, довести Державін у цьому ліричному творі.
Аналіз вірша Російські дівчата за планом
