Аналіз вірша Лермонтова Кавказ

Написане на початку дев’ятнадцятого століття вірш «Кавказ» досі наповнює читача свіжим вітром гір, яскравими враженнями. Тут словами намальована прекрасна картина, що постала перед захопленим шанувальником цього краю. Відчувається смуток від розлуки.

Це автобіографічний вірш, адже сам Михайло Юрійович був народжений в П’ятигорську, по праву вважав Кавказ своєю малою батьківщиною. Так герой цього вірша-монологу і називає в перших рядках Кавказ – Вітчизна.

Дійсно, доля розлучила його з улюбленими горами, чия міць і краса вражають будь-якого з першого погляду. Для героя вірша ці гори і солодке спогад, і чудова пісня…

Відбувається ще велика персоніфікація Кавказу у другій строфі, де він порівнюється з рідною людиною. Лермонтов втратив матір, коли був ще зовсім малий, але йому здається, що в цих горах залишилося відлуння її милого голосу. Недовга пора щасливого дитинства асоціюється у поета з цим краєм.

В третій строфі поет визнає, що навіть п’ять років розлуки нічого не можуть змінити, адже тільки там він був щасливий. Його серце «белькоче», ймовірно, створюючи такі ж прекрасні вірші. Тут же Михайло Лермонтов згадує божественні очі. Швидше за все, мова знову про матір, але не можна виключати, що це тінь першого хлоп’ячого почуття до якоїсь іншої жінки.

І здається, що на Кавказі для героя є все: і вершини гір, і степи, і ущелини… Тут зародилися всі його прекрасні почуття, навіть, напевно, поетичний дар пробудився від всієї гами почуттів і краси. Втім, і від туги за рідним краєм.
Михайло Юрійович своїм поетичним поглядом, виразними засобами свого складу зумів передати красу та Кавказу, і своє особливе ставлення до нього. Це вірш, натхнена Кавказом, саме надихає.

Дивіться також:  Твір Мцирі як романтична поема

8 клас.

Аналіз вірша Кавказ за планом