Вірш Михайло Лермонтов написав у 1938 році. Як і в багатьох віршах Лермонтова, в цьому є повчальний зміст. Можна назвати цей вірш притчею, бо як композиція і мораль явно налаштовують читача саме на такий розклад.
Вірш «Три пальми» чудово тим, що містить у собі одночасно кілька проблем. Проте починати варто по порядку. З самих перших рядків читач знайомиться з основними образами і ліричними героями вірша, пальмами. Ці дерева стоять посеред пустелі, під їх зеленими гілками знаходиться оазис, причому гілки є захистом для райського куточка. Пальми приймають на себе удар сонця. Одного разу три пальми звертаються до Бога: вони незадоволені тим, що без потреби ростуть у пустелі, адже вони народилися не для того, щоб зав’янути там. Молитви пальм були почуті, прийшов караван і почав насолоджуватися тінню прекрасних дерев. Але ж після настання ночі люди безжально розрубали пальми і спалили, щоб зігрітися. Про що це може сказати читачеві?
Перша проблема, яку можна виділити відразу -це невміння цінувати, Бог почує молитви, але чи дасть він невдячному саме те, що той хотів? Пальми почали нарікати на Бога, вони отримали довгоочікуваний мить, але ж це принесло їм загибель. Не менш важливою у вірші є проблема відношення людини до природи. Люди часто знищують природу, не розуміючи, які дари вона підносить нам щодня. Лермонтов також згадує про те, що природа здатна відповісти на жорстокість людини, позбавивши його того, що він не оцінив. Тільки після позбавлення людина здатна зрозуміти, як важливий був дар природи.
Вірш є уроком для багатьох людей, адже люди часто потрапляють у такі ситуації, як і пальми. Треба сказати більше, пальми і є уособлення людей в якійсь мірі. Саме пальми відображають те, що потрібно цінувати те, що маєш.
