Скеля – це вірш написаний в 1841 році. Цей вірш написав Михайло Юрійович Лермонтов. У цьому вірші ми можемо зустріти дуже багато літературного прийому уособлення.
Наприклад: “Золота хмаринка”, “Старий скеля”. Якщо заглянути всередину вірші ми можемо дізнатися, що це вірш написано про самітність. Я уявив, що “старий скеля” – це старий, якому не вистачає уваги, йому дуже самотньо. Він був дуже високий, але всі проходили повз. Вперше він був радий, що якась хмаринка пролетіла або ж зупинився хоча б біля скелі. Під словом “Золота хмаринка” мається на увазі який-небудь молодий чоловік, який завжди на висоті.
Такі слова з вірша: “Але залишився вологий слід у зморшці Старого скелі. Самотньо ” Означають, що “старий скеля” не забув його. Що цей слід йому як би доріг. Але після відходу йому стала знову ж таки сумно, нудно, самотньо. Тут показують схожість або уособлюють природу і людство. Всі дії, переживання, смуток, смуток і абсолютно всі емоції переходять до людини. Такі рядки з вірша: “Вранці в дорогу вона помчала рано” показують наступ смутку, самотності. Автор яскраво підкреслив такі моменти і зміг передати всі з природи людини.
В останніх рядках:
“Він стоїть, задумався глибоко,
І тихенько плаче він у пустелі”
автор ясно показує, що “старий скеля” не зміг стримати сльози від такого болю. Якщо зазирнути або просто представити ми можемо побачити багато чого. Швидше за все автор писав про себе, ставав “старим кручею” і дуже нудьгував по цій людині (“золота хмаринка”), саме це змогла нам висловити нам всі ці переживання. Можна “золоту хмаринку” порівняти з легковажними людьми, які більшу частину життя живуть і розраховують на хорошу сторону. А ось “старого скелі” швидше за все можна порівняти з мудрою людиною, який більшу частину життя провів на самоті і дуже добре розуміє негативні якості і почуття людини такі як: смуток, біль, смуток, образа і так далі. Автор зачіпає будь-яку душу, єдності, душовою гармонії.
Вірш “скеля” написаний у двусложном віршованому розмірі – пятистопный хореем. Крім того, в цьому віршів були порушені такі літературні прийоми як: метафора, епітети, ассонанса, алітерація, і багато інші прийоми.
Навіть у таких випадках автор зміг повністю розкрити потрібну тему і зміг передати це нам. Автор розкрив свою душу і правда, не повністю, але все-таки ми можемо співпереживати з ним в такі дні. Це вірш закликає досягненню найвищої точки своєї душі, внутрішньої гармонії, вміння жити з іншими в хороших відносинах.
