Аналіз вірша Маяковського Послухайте!

Після прочитання вірша Маяковського “Послухайте”, стає зрозуміло, що це якийсь крик душі письменника. А починається воно з прохання, яка звернена до читача і іншим людям. У своєму вірші він ставить риторичні запитання, сперечається сам з собою переконуючи через це, що необхідно боротися з безсиллям, горем і стражданнями, якими наповнений весь світ.

Цей вірш стало певним поштовхом для людей, які якимось чином втратили віру в себе, збилися з шляху. Маяковський вводить у вірш Бога, але він не уявна істота, а реальна людина з сильними, робочими руками. Саме цей Бог і надає допомогу ліричному героєві. Також у вірші є і “вони” – люди, які залишили свої спроби дотягнутися до зірок. Поет проводить своєрідне порівняння, показане на зірках, адже для одних це щось більше, зване перлинами, а для інших – зірки нічого не значать.
Можна помітити, що ліричний герой у цьому вірші дуже болісно ставиться до питань Землі та ситуації зі світом – йому не все одно, він намагається боротися з надвигающими проблемами.

При прочитанні вірша видно, що поет не лає і не вчить наро, а говорить від чистого серця – спокійно, тим самим сповідається. Цим тоном Маяковський хоче довести світові, що важливо для людини передусім мрія і мета, а потім вже все інше. Зірки в даному випадку і є та, мрія , до якої повинна прагнути кожна людина.

Наприкінці ж, коли ліричний герой досягає своєї мрії – дістає зірку, то розуміє, що йому більше нічого не страшно.

Також дане вірш піднімає проблему того, що людина стала забувати, для чого він живе, піддаючись якимось брехливим ідеалам, втрачаючи самого себе.

Дивіться також:  Аналіз вірша Маяковського Ювілейне

Своїм твором він штовхає читача замислитися над питанням про сенс життя, який встановлює себе кожна людина самостійно.