Починаючи з вступних рядків вірша, Маяковський натякає на те, що до людей нижчого стану він не має відрази. Описуючи міщанство поет має на увазі людей, які думають тільки про себе. Таких людей Маяковський не соромиться називати поганню. Малюючи образ дряней, автор вживає ряд епітетів і метафор, які більш точно підкреслюють всю немічність цих людей.
У повсякденному житті такі люди ведуть себе по-хамськи і нешанобливо по відношенню до інших, обгрунтовуючи це тим, що мають пристойні фінансові кошти. У вірші поет дає собі волю і відкрито сміється над цими людьми, у яких для заспокоєння душі в хаті живе кіт, на столі завжди присутній новий випуск «Известия», а стіну прикрашає головний оратор революційного руху – Карл Маркс.
У рядках Маяковський показує, що не згоден і не буде миритися з таким світоглядом. У будинках цих легкодухих жителів і піаніно і самовар. Виходячи з цього варто підмітити, що Маяковський, як завжди, використовує свої прийоми по гіперболізації реальності. Зрештою поет виносить свій вердикт, з приводу такого способу життя: «Обплутали революцію обивательщини нитки.
Страшніше Врангеля обивательський побут. Швидше голови канаркам скрутіть — щоб комунізм канарками не був побитий!». У канарейках Маяковський уособлює образ тих самих людей, які живуть убогою і безглуздим життям.
Наприкінці вірші Маяковський іронічно міркує про революції. І дає читачеві зрозуміти, що під гаслами і вигуками про рівноправність і комунізмі, дана ідея з плином часу просто загине. І саме ця складова терзає Маяковського і саме з-за цього рядка вірша наповнені ненавистю до облудному суспільству і образою за свій рідний народ, який славно вірить в ідеї революції.
Аналіз вірша Про погані за планом
