Аналіз вірша Некрасова Давно залишений тобою

Це філософський вірш про кохання і розчарування, про життя і смерть, про вибір і про терміни. Як кажуть, всьому свій час. І в цьому вірші дуже цікаво зіставляються події і стани.

Оповідач згадує, як прийшов на берег моря – на обрив. Знехтуваний коханої, він був готовий кинутися у воду. Ось тільки побачив у потемнілій воді поганий знак – застереження. Він не зробив фатального кроку. І після знову приходив на цей берег – з тієї самої коханої. Вона передумала, прийняла його. І навіть кожен раз благословляла хвилі, які його не прийняли. У третій не раз, але період прийшов він на цей берег. Знову він відкинутий тієї самої коханої – тепер це після всього, що було, болючіше і важче. Знову герой дивиться на воду, згадує минуле. Тепер хвилі не відштовхують його, а, навпаки, манять до себе.

Дивна розбіжність внутрішнього і зовнішнього. Коли юний знехтуваний герой був готовий покінчити з собою, але хвилі були не готові його прийняти. Навіть погода змінилася. Через роки, хвилі ніби ваблять героя, але він, хоча і в гіршій, ніж в юності, ситуації, не готовий розлучитися з життям. Поет не робить висновків, не будує психологічних теорій, а просто констатує життєвий факт.

Аналіз вірша Давно залишений тобою за планом

Дивіться також:  Аналіз вірша Некрасова Забута село