Вірш написав Микола Олексійович Некрасов у 1846 році. У вірші описується те, що бачив сам автор, він озирнувся і побачив те, що інші в той час вважали нормою. Образ Батьківщини у вірші поета має на увазі під собою його отчий додому, де він провів дитинство. Це швидше іронічне назву, тому як у вірші описуються всі жахливі спогади поета.
«І ось знову, знайомі місця»-поет починає розповідь про своє дитинство. Микола Некрасов виступає в ролі ліричного героя у даному вірші. З самої першої строчки читач дізнається про те, що ліричний герой ріс у родині поміщика, і радості від цього він не відчував. Адже яскраві епітети й метафори Некрасова так і кидаються в очі. Життя, яка безплідна, то є марна, «безглузде чванство», а також такі словосполучення, як «дрібна тиранія» і «брудний розпуста». Все це дає нам зрозуміти, що прийняті тоді «вищі верстви суспільства» насправді були на дні, звичайно ж, в моральному плані. Хоча Поет розповідає конкретно про свою сім’ю. Про своєму рідному батька, який не давав нікому спокійного життя. Дитинство всіх дітей сім’ї Некрасова проходило в тиранії.
У наступній строфі ми розуміємо, що мова йде про матір поета Миколи Некрасова. Олександра (так звали матір Некрасова) вийшла заміж добровільно, з любові, але потім дізналася всю суть чоловіка. Жорстокий і запальний чоловік постав перед нею. Саме тому такі рядки мають місце бути у вірші: «Я знаю, чого ти плачеш, моя мати! Хто життя своє згубив… знаю, знаю я…!». Некрасов пише про своєму власному батька, все його дитинство проходило в тиранії. Саме ця тиранія «подарувала» матері поета «холодну і сувору посмішку». У вірші ліричний герой також згадав про те, що постраждати так само довелося і багатьом коханкам поміщика.
У висновку вірші ми вже бачимо те ж саме місце, але по закінченні багатьох років, якщо до цього були лише спогади автора, то зараз реальність. Ми відразу розуміємо, яке ставлення ліричного героя до цього місця, адже він « з огидою колом кидає погляд». Він ненавидить отчий дім, там він бачив багато жахливого.
Головна тема вірша-це дитинство і тиранія батька, саме тому вірш і починається і закінчується його образом.
«І тільки той один, хто всіх собою тиснув, вільно і дихав, і діяв, і жив…»
Аналіз вірша Некрасова Батьківщина для 9, 10 класу
Про Некрасова говорять, що він один з найбільш правдивих поетів, який у творах змальовував справжнє життя, без забарвлення. Багато твори відкривають на загальний огляд вади, показують різницю буття селян і поміщиків. У 1847 році створив вірш «Батьківщина» в якому дуже яскраво описано контраст між верствами населення. Писав цей твір у зрілі роки і під час своєї слави. Некрасов звертається до спогадів із свого гіркого дитинства.
Дитинство проходило під тиск батька, який був поручиком у відставку. У його родині було багато дітей і з-за повною тиранії батька, панувала атмосфера жорсткої казарми. Мама автора Олександра Закревська була родом з Польщі, вийшла заміж без згоди її батьків. Але незабаром розчарувалася в своєму обранцеві, якого любила, він проявив себе як жорстокий і неврівноважена людина. У такій нездоровій атмосфері виховувався Микола, на його очах батько виявив всю свою жорстокість по відношенню до селян і домочадцям. Саме з цієї причини у вірші, батьківщина для автора асоціюється з похмурим будинком, похмурим садом і вічної несправедливістю. Але автор зазначає, що навчився терпіння, а коли приміряв образ поміщика, сильно соромився цього статусу.
Свою матір автор пам’ятає як горду і дуже розумну жінку, якої настав терпіти на собі приниження від чоловіка. При цьому Олександра ніколи не ставала проти чоловіка-тирана, а з терпінням виносила його огидну поведінку по відношенню до всього сімейства.
З вірша стає, очевидно, що своїм ставленням батько, звів у могилу свою дружину. Це ж, сталося з багатьма його коханками. Саме з цієї причини, єдина відрада у маленького Некрасова була няня, до якої він збігав у нестерпні моменти життя. Але в такій обстановці вона була порятунком лише на мить і тому її доброту він характеризує як безглуздою. Спогади про прожитих роках в батьківському домі викликають почуття злості і ненависті. Микола впевнений, що цей період його життя був для нього як прокляття. І коли він описує картину зруйнованого родового маєтку, який він відвідав через багато років, викликало у нього відчуття радості і полегшення. Складається враження, що він ховає своє ненависне минуле, біль, гіркоту разом із зруйнованим будинком, вирубаної гаєм і зарослими полями.
Всі ці описи виправдані, оскільки Некрасов, будучи юним, втік з рідного дому в Санкт-Петербург. І був проклятий своїм батьком і позбавлений усього спадщини за це. З усіх спадкоємців ніхто так і не захотів жити в цьому будинку. В ньому був щасливий тільки їх батько.
9, 10 клас
Аналіз вірша Батьківщина за планом
