Аналіз вірша Парус Лермонтова 6, 9 клас

Читаючи вірш, ми бачимо самотній вітрило, що пливе по неспокійним хвилях. Тема самотності є наскрізною у творчості юного Лермонтова, оскільки вона дуже близька юному поетові, який пов’язує два поняття свободу і самотність.

Самотність для поета — це, безсумнівно, відчуття почуття свободи, але і одночасно відчуття незахищеності перед життєвими труднощами. Саме тому кораблик з вітрилом, мигтючим між хвиль, ліричний герой асоціює з собою. Він привертає увагу поета і змушує задуматися, шукає парус що в далекій країні або що залишив в краю рідному. Роздуми ліричного героя передаються риторичними питаннями.

Спостерігаючи за рухом вітрила, ліричний герой бачить гру хвиль, чує скрип щогли. Але робить висновок, що вітрило не шукає «щастя», оскільки це той стан, який можна знайти не поза, а лише всередині себе, в своїй душі.

Третя строфа починається дуже красивою картиною:

Під ним струмінь світліше блакиті,
Над ним промінь сонця золотий…

І тим сильніше протиставлення першим двом рядок останньої строфи останніх рядків вірша, в яких парус названий бунтівним, який «просить бурі» і в ній намагається знайти спокій і свободу. Однак це ілюзія, що використовується поетом прислівник «як ніби» вказує на ілюзорність цього бажання. Таким чином, в ході міркувань можна зробити висновок про те, що ліричний герой перебуває у розладі не то зі всім світом, але і з собою.

Композиційно вірш побудовано таким чином, що всі три строфи мають однакову будову: перші два рядки зображують парус і навколишнє його картину природи, а останні два роздуми поета, який спостерігає за самотнім вітрилом на безкрайньому просторі водної гладі.

У вірші використано такі стилістичні засоби: єдиноначальності, епітети, повтори, риторичні запитання та риторичні вигуки.

Дивіться також:  Аналіз вірша Коли хвилюється желтеющая нива Лермонтова 7 клас