Даний твір є монологом, в ньому відображається багато особистих слів, які описують внутрішній світ героя. Тому образ ліричного героя єдиний з образом самого автора. У вірші поет звертається до самого себе. Але далі поетична сповідь перетворюється в якесь своєрідне заповіт, звернене до друзів і нащадкам.
Елегія складається з двох взаємопов’язаних частин. У першій ліричний герой представлений дуже пригніченим. Він замислюється про минуле, створює тривожні образи – смутні передчуття, гіркоту і намагається заглянути в майбутнє, але воно для нього сумно і похмуро.
Минула юність, усвідомлення своїх помилок і згаяний час, змушує героя відчувати смуток, тугу і душевний тягар. Але невідомість майбутнього, в якому герой бачить «праця і горе», також лякає його. Праця – це творчість поета, горе – його натхнення і уяву. Мислити – ось, що важливо для нього, це прагнення до розвитку, а значить до досконалості. Але, незважаючи на це, автор хоче передати нам, що життя прекрасне навіть, якщо доводиться стикатися з випробуваннями та негараздами.
У другій частині вірша герой відчуває гармонію і насолоду, творчі пориви, любов і його не покидає надія, що він все ще може бути щасливий. Поетові хочеться жити повним життям, відчувати і насолоджуватися усім її різноманіттям.
Віршу надають контрастності і яскравості епітети, які використовував автор: «угасшее веселощі», «божевільних років». На фонетичному рівні вірш плавне і сладкозвучное. Також автор використовує слов’янські слова: «обіцяє», «прийдешнього». Це надає віршу витонченості і легкості. Використовується багато слів, що передають рух душі: «страждати», «мислити», «жити», «вмирати».
Вірші Олександра Сергійовича Пушкіна залишають яскравий світло в душі, змушують задуматися і надихають своїм мистецтвом, а цей твір показує нам хорошим і яскравий приклад того, що ніщо, ні випробування, ні труднощі, не повинні зламати і примусити людину у відчай.
Аналіз вірша Елегія Пушкіна варіант 2
У поета кілька віршів з такою назвою. Адже назвати елегія (ліричний вірш), майже як назвати «віршем».
Божевільних років…
Ймовірно, найпопулярніший з цих віршів «Божевільних років…». Твір зрозуміло кожному. Тут мова про життя з усіма її хвилюваннями, труднощами. Поет відчуває як похмілля шалені роки юності, а в майбутньому бачить горе і праця. Сумні думки не вилікує час, вони будуть долати все сильніше. Але у другій строфі протиставлення цієї сумної картини. Ні, не більш радісною фантазією, а просто позитивним настроєм. Незважаючи на всі біди, хочеться жити. Хоч не уникнути страждань, все-таки поет розуміє, що не буде смуга вічно чорної, з’являться і просвіти – радості. Для поета, зізнається він, щастя в натхненні та вигадці. І є завжди можливість кохання… Це твір написано знаменитої Болдінською осінню.
Знову я ваш
Сповнене суперечливих почуттів елегія «Знову я ваш», звернена до друзів молодості. Тут не похміллям, а радісним балом представляється юність. У той час друзі були всього дорожче поетові… Але пройшли роки, він і його друзі змінилися, подорослішали. Поет сумує за наївності тих років, каже, ніби «ненавидить радість», відкидає ліру. Це момент смутку, адже Пушкіну здається, що його забула поетична муза.
Щасливий, хто…
В елегії «Щасливий, хто…», природно, переважають сумні мотиви. Привід для смутку в тому, що поет розуміє, що молодість пішла. З нею його покинули такі прекрасне почуття як любов. А щасливий той, у кого є надія. Життя здається Пушкіну похмурою, її квітку зів’яв. Але і в самих сумних рядках поет знаходить відтінок радості. Тут він посміхається хоча б сльозам за колишньої любові.
Любов згасла
«Любов згасла» ще одна з елегій Олександра Сергійовича. Тут любов називає він злий пристрастю, сумним полоном, оманливою мрією, отрутою і неволею. Пушкін сподівається, що вона в його серце навіки згасло. Він жене від себе крилатого Амура, вимагає повернути свій спокій… Тепер поет воліючи надійність дружби. А сам (без закоханості), виявляється, не може грати на поетичної ліри. Без любові людина не відчуває себе молодим, в ньому немає натхнення. Висновок парадоксальний: в любові важко, але без неї гірше. Краще мріяти в її оковах про свободу, ніж бути вільним без любові.
Смуток, яка виражена в цих різноманітних елегіях Пушкіна, дуже світле почуття, надихає. Не потрібно прагнути до постійної радості, адже смуток підносить, дозволяє осмислити… і відтіняє щастя.
10 клас
Аналіз вірша Елегія за планом
