Аналіз вірша Пушкіна Пущину 6 клас

Вірш було написано Олександром Пушкіним у 1826 році. Вірш є зверненням до одного Івану Пущину. Друзі знайомі з часів ліцею, між Пушкіним і Пущиным (цікаво зауважити, що у друзів навіть співзвучні прізвища) були теплі стосунки, вони довіряли один одному. Варто сказати також про те, що ліцеїстів у той час пов’язував і загальний інтерес до літератури.

Пушкін написав вірш на підтримку своєму другові, Пущина засудили до довічної каторги після повстання декабристів. Символічно, що в 1825 році Пущин так само підтримав знаменитого поета, коли він знаходився в своєму родовому маєтку. Пушкіна заслали туди влади за його труди. В цей тяжкий момент Пущин був порятунком для одного. Поет пише у вірші «І я долю благославил».

У другій строфі Пушкін вже відповідає взаємністю і втішає свого друга. Він пише «молю святе провидіння…дарує той же втіха». Поет вірить, що старання одного були на благо, він щиро співчуває і від щирого серця дарує той же утішаєш, що і Пущин в 1825 році.

Друзі не відверталися один від одного у важкі часи, вони були разом душею. Після 1825 року друзі так і не побачилися, хоча Пушкін намагався пом’якшити вирок. Тільки про закінченні 30 років Іван пущин повертається в Санкт-Петербург, але Олександра Пушкіна на той момент в живих вже, звичайно, не було.

Дивіться також:  Дуель Гриньова і Швабрина аналіз епізоду і причини у романі Капітанська дочка Пушкіна твір