У часи, які описуються Пушкіним у Капітанської доньці, багато знатні люди іноземців для виховання дітей. При цьому не завжди іноземні педагоги були педагогами в повному сенсі цього слова. Люди з інших країн користувалися попитом на таку «екзотику» і навіть будучи раніше кондитерами або простими солдатами, відправлялись у Росію на заробітки.
Власне, Пушкін через француза Бопре описує саме цей феномен. Цей герой повісті раніше працював перукарем, після чого служив солдатом в Пруссії.
Спочатку, згідно з укладеним контрактом, викладачу потрібно було навчити Петра Гриньова різноманітним областях знання і також німецької та французької мов. Тим не менш, за фактом Бопре сам вчиться до Петра, якого вчить з 11 років, російській мові. Він не докладає жодних зусиль до навчання юнака, але той цього цілком радий.
Бопре використовує свої пізнання в російській мові для того, щоб забезпечити потреби в рамках основної власної пристрасті – жінки. Француз є любителем протилежної статі і прагне всіляко завоювати увагу прекрасної половини людства. За таку поведінку він нерідко отримує не найприємніший відповідь, але іноді і домагається власної мети.
Зокрема, у повісті описується, як йому вдається спокусити двох молодих і недосвідчених кріпаків: пралю і коровницу. Як каже автор, Бопре вдається спокусити недосвідченість» цих юних осіб.
Крім цього француз є ласим до алкоголю і подібно до того, як легко і з власною користю змінює рідну мову на російську, він змінює звичні йому вина на російські настоянки, які з задоволенням вживає в надмірному кількості. У зв’язку з цим нерідко Бопре не може стояти на ногах або спить на заняттях з Петром. Саме за неробство і схильність до алкоголю Андрій Гриньов в результаті виганяє репетитора.
Пушкін описує ці вади досить відсторонено і не звинувачує героя в його схильності. Як не дивно, але Бопре більшою мірою позитивний персонаж, ніж негативний. Адже він володіє добротою і щирістю, а також дає Петру корисний навик.
Завдяки Бопре Петро Гриньов навчається фехтування і таке вміння виявляється для нього дуже корисним на дуелі зі Швабриным і в цілому на службі. Тому в якійсь мірі француз все-таки впливає на долю свого вихованця і дає йому потрібне і корисне для подальшого існування.
Звичайно, також образ Бопре введений для того щоб трохи відтінити Савельича й зробити його, скажімо так, фактурніше. Завдяки недбалості і безвідповідальності Бопре турбота і чуйність Савельича виглядають набагато більш «опукло». Та й не дарма сам Савельіч радіє, коли француза в підсумку виганяють, і тільки він залишається вихователем Петра. У цілому, образ Бопре являє собою ледаря і алкоголіка, з безліччю вад. Такі люди існували і, ймовірно, будуть існувати завжди.
