Щоб назвати Володимира Дубровського благородним розбійником, слід зрозуміти, як правильно розуміти це поняття. На мою думку, благородний розбійник – це та людина, яка порушує закон не заради себе і наживи, а заради тих, з ким сталася несправедливість. Найчастіше в літературних творах такі розбійники захищають бідних від багатих. Але чи можна віднести це поняття і до Дубровському?
Спочатку згадаємо, з чого все почалося. У Володимира помер батько з вини свого старого друга. Цей же чоловік, Кіріла Троєкуров, забирає його додому і землі. Дубровський втратив майже все. У нього залишилася гордість, честь і обов’язок захищати людей його землі, нехай на той момент вона молодому панові вже і не належала. Так, Володимир міг обрати інший шлях, не розбійницький. Однак якого було людині після такої втрати! І він зважився мстити. Хоча на думку багатьох, помста – справа благородна. Але адже він не тільки за себе, вірніше не за себе, а за смерть батька, за вірних до останньої краплі крові йому людей. Причому він не вбивав, а лише грабував, до того ж тільки тих, хто винен. Володимир відмовився від помсти з-за того, що не хотів якимось чином образити кохану дівчину – Марію. Це знову говорить читачам про людяність Дубровського. Він влаштувався працювати в будинок свого ворога без можливості отримати гарне ставлення від господаря, і знову ж заради Маші.
Якщо детальніше аналізувати його любов до Марії, то тут він теж вступив сміливо і собі на шкоду, розповів правду. Він не забрав її з собою силою після весілля дівчини з нелюбом тільки тому, що любив і прийняв її рішення. Він також ледь не убив князя, і стримався тільки тому, що так просила Маша.
Сам автор повністю на стороні головного героя. Він відтворив у ньому образ захисника, людини на боці справедливості, який ніколи і ні за яких обставин не порушить клятву, який бореться проти всевладдя, жорстокості і приниження слабких.
Я вважаю. Що Володимир Дубровський – благородний розбійник. Він сміливий, добрий, благородний, не марнославний і справедлива людина. Хоч і як у кожної людини, у нього були свої мінуси: мстивість, образливість. Однак світла в ньому було більше.
