Жоден з поетів в російській літературі не обійшов у своїй творчості тему любові, яка розкриває власні переживання, вигадані зв’язку або спостереження з боку.
Серед жіночих образів, які стали всесвітньо відомими завдяки творчості А. С. Пушкіна, деякі зіграли вирішальну роль у його долі. У своїх віршах поет відвів їм гідної місце, так як любовні стосунки стали дороговказом на його життєвому шляху, джерелом натхнення.
У творах А. С. Пушкін довів, що не просто відчув любов у різних її проявах (вірність, захоплення, зрада), але й відобразив свої відчуття на папері.
Молоді роки поета були пов’язані з Бакуніної. Незвичайна краса і грація Катерини розпалили в його душі справжню пристрасть, яка підживлювалася щирістю і безпосередністю дівчини. Пушкін мимоволі став зачарованим нової знайомої, присвятивши їй визнання в словесній формі.
Пізніше автор з непідробним жалем говорить про прощання, про те, що щасливий час закінчилося: «Розірваний він, наш вірний коло».
Величезна кількість емоцій пережив поет у відносинах з Голіциної Авдотьей, яка була набагато старше шанувальника. Чоловік був закоханий в розум, витонченість жінки. Він цінував її за взаємність і особливі дружні стосунки, завдяки яким міг повністю довіряти їй найпотаємніше. Буря емоцій пронизує рядки, присвячені їй, але поет, усвідомлюючи недовговічність щасливих хвилин, не в душі бажає з цим миритися: «На коротку мить блаженство нам дано».
Короткочасні зустрічі з Анною Керн стали частиною його творчості, зберігши найніжніші спогади поета. Не випадково він називав цю дівчину – «як швидкоплинне бачення». Будучи заміжньою, вона не мала права відповідати на почуття поета. Друга їхня зустріч розкрила справжнє ставлення Ганни до Олександру Сергійовичу. Прагнучи перебувати поруч з ним заради слави, вона відштовхнула від себе поета.
Черговий етап любовних переживань пов’язаний з ім’ям Єлизавети Воронцової: Вірші «Спалене лист», «Бережи мене твій талісман» мають серйозні підстави для їх створення. Пристрасно закоханий Пушкін був змушений залишити це місце, коли чоловікові стало відомо про їх зв’язки. Але він не переставав передавати в листах відчуття болю: «ти для свого поета могильним сутінком одягнена».
Останньою музою Пушкіна стала Наталя Гончарова. Одухотворена натура завдяки своїм рисам характеру і зовнішності стала його ідеалом. Образ цієї жінки був оспіваний у багатьох ліричних творах. Закоханий чоловік оживав при погляді на неї: «О, як болісно тобою я щасливий». За рахунок розвитку цих відносин беззавітне, взаємне почуття, поглинула їх, відбилося в кращих творах поета: «Печаль моя повна тобою, тобою, однією тобою…». Перебуваючи поруч з коханою жінкою, Пушкін не хотів нічого міняти: «Здійснилися мої бажання» («Мадонна»). До кінця своїх днів він висловлював клятви і визнання, в яких мали місце вірність, пристрасть і любов: «Я зовсім огончарован».
Варіант 2
Любов – це велике і сильне почуття, що дає закоханій людині сили і приплив енергії, хочеться зробити багато приємного своєму коханому. Кожен поет – це чуттєва і ранима натура, саме тому любов у їхніх віршах займає одне з перших місць.
У творах Олександра Сергійовича Пушкіна тема любові є важливою основою його думок, душевних переживань, які він переносить на папір. Він написав велику кількість рядків про кохання і присвятив жінкам, присутність яких в житті поета багато значило.
Першу жінку, до якої відчував почуття закоханості Пушкін, звали Катерина Бакуніна. Поет познайомився з нею в ліцеї, куди приїздила молода дівчина, щоб відвідати свого рідного брата. Дівчина була красива, струнка і відкрита для розмови, чим і підкорила серце Пушкіна. Дамі свого серця поет присвятив понад 20 віршів.
Пізніше Пушкіна підкорила інша дама, княгиня по імені Авдотья Голіцина. Незважаючи на велику різницю у віці близько 20 років, Авдотья підкорила поета своєю харизмою та красою. Краща якість, яке приваблювало в ній Олександра – це гострота розуму і жіночність. Між ними була не тільки закоханість, Пушкін цінував Авдотью за вірність, допомога в складній ситуації і підтримку. Щоб не траплялося в його житті, він завжди міг на неї покластися, жінка давала безліч розумних порад, яких так часто потребував Пушкін. Для Авдотьї Голіциної написано безліч віршів, таких як «княгині Голіциної», «чужих країв недосвідчений любитель…» і т. д.
У житті Пушкіна була ще одна муза, увірвалася в його серці, хоч і ненадовго, але залишила глибокий слід в його душі. Олександр занадто сильно розчарувався в дівчині, зрозумівши, що вона хоче бути з ним тільки заради слави. Її звали Анна Керн. Поет бачився з нею всього кілька разів і на останній зустрічі приніс їй свої вірші під назвою «Я пам’ятаю дивну мить…».
Невеликий закоханістю почався короткий роман Олександра з Єлизаветою Воронцової. Незважаючи на те, що молода дівчина була одружена, між ними спалахнуло сильне почуття. Щоб не стати причиною розриву сімейних відносин, Пушкіну довелося залишити дівчину. На довгу пам’ять про себе, молода дівчина подарувала поетові перстень. Він же натомість, присвятив Єлизаветі чудовий твір «Талісман». Це кільце протягом усього свого життєвого шляху Пушкін вважав талісманом.
Але самою головною жінкою в його житті була Наталя Гончарова. Саме вона настільки сильно зачарувала Олександра, що він одружився на ній. Всі самі світлі і прекрасні рядки своїх творів Пушкін присвятив саме Наталі. Для нього ця жінка була ідеальною, його музою і справжньою любов’ю всього його життя. Найвідомішими творами є «Мадонна», «ні, я не дорожу бунтівним насолодою» і т. д.
Кожна жінка в житті великого поета Олександра Сергійовича Пушкіна, була для нього чимось світлим, і в той же час глибоким. Його почуття то спалахували, то згасали, але тільки одна з них, Наталія Гончарова змогла пронести і зберегти кохання до кінця його днів.
Твір Адресати любовної лірики Пушкіна
Почуття любові, є практично найголовнішим у житті. Людина, яка любить, відчуває безліч емоцій. Напевно тому багато поети не можуть обійти стороною це світле почуття. Багато відчували любов, але от написати про неї, дано не кожному.
Відомий поет Пушкін, присвятив цій темі величезна кількість рядків. Поет розмірковував про це почуття. Але, крім міркувань, він написав чимало віршів, які були присвячені конкретним жінкам. Автор віршів мав почуття до цим жінкам і не стримуючи себе писав про це.
Одна з жінок, яка була адресатом чудових рядків поета, є Катерина Бакуніна. Красива, молода дівчина. У неї був брат, учні ліцею. Вона часто приїжджала провідати його і своєю красою підкорила багатьох ліцеїстів. Дівчина була відкритою, з ясними очима. Пушкіну це сподобалося з перших хвилин, він був зачарований красою Катерини. Поет написав для цієї дівчини більше 20 віршів. Для Пушкіна це було вперше, він ніколи раніше не писав про кохання. Але, не дивлячись на не досвідченість в даній темі, у нього сповна вийшло передати свої почуття.
Наступного музою виступила княгиня Авдотья Голіцина. Ця жінка була старша поета, на 20 років. Але, її харизма і краса перемагали віковий бар’єр. Вона також зачарувала Пушкіна. Олександр цінував у ній розум, красот. Ще він сприймав жінку як радника, друга, який допоможе і підкаже в скрутну хвилину. Поет завжди міг звернутися до неї за допомогою і вона ніколи не відмовляла. Тому Пушкін і присвятив цій чудовій жінці свої вірші. Одні з них «чужих Країв недосвідчений любитель», «Кн. Голіциної» та інші.
З такою дівчиною, Пушкін бачився тільки двічі. Це небагато, але для поета цього було достатньо, щоб зрозуміти, що дівчина його полонила. Коли люди зустрілися вдруге, то поет віддав їй листок з віршем, в якому зізнавався в коханні. Цією дівчиною була Анна Керн. Знаменитий вірш «Я помню чудное мгновенье» було присвячено їй.
Після автор зустрів Єлизавету Воронцову. Одного разу поет отримав від жінки подарунок. Це був перстень. Пушкін зберіг його як свій талісман. Знамениті вірші, присвячені цій дівчині «Талісман» та інші.
Але, одна дівчина значилася особливо в житті Пушкіна. Наталія Гончарова, яка в подальшому стала його дружиною. Поет присвятив цій жінці свої найсвітліші почуття і рядки. Ця жінка стала для нього ідеалом, найкращою в світі не було. Пушкін присвятив цій жінці такі вірші «Мадонна», «Пора, мій друг, пора!» та інші.
9 клас
