Пейзажна лірика завжди поглиблює читача у світ мрій, надій, творення і смутку. Саме такий твір Федора Тютчева «Осінній вечір». Із самої назви вже зрозуміло, що твір про осінньому пейзажі, про прекрасну пору листопаду.
На самому початку автор показує як чудові осінні пейзажі, все спокійно й умиротворено, спокій і краса, тиша і таємничий світ заходу. Трохи пізніше настрій не тільки читача, а й поета змінюється, з’являється тривога, в світлі заходу, який падає на що впала листя, а в легкому осінньому повітряному русі, здається скрізь таїться якась загроза. Далі знову в душі поселяється тиша, спокій, якась чарівна нерухома картина. Захід сонця, а на зміну заходу приходить блакить і крайні сонячні промінчики приховує якась туманна димка, туга, смуток, розставання з сонцем і теплом, це все як саме життя для нього. Раптом, раптові сильні пориви крижаного вітру, вісники неминучої зими, він сумує від закінчення осені, хвилюється і втрачає спокій. Сам твір читається досить спокійно і не має різких емоційних стрибків.
Прочитавши вірш «Осінній вечір», здається ніби все людство, сам автор і природа стали одним цілим, безсмертним, адже на зміну одному пори року прийде інше, на зміну одному життєвому циклу прийде інший, точно так, як за днем настає ніч.
Перехресна рима, написана пятистопным ямбом з двухсложной стопою з наголосом на другому складі. З точки зору синтаксису – це твір суцільне складне підпорядковане пропозицію. Використання безлічі стежок, метафор, порівнянь, з емоційними епітетами, сильними образами, ємним глибоким філософським сенсом, якимось внутрішнім душевним рухом.
В такому маленькому вірші, стільки людського почуття, стільки образів, думок, і все це в жодному разі не перевантажує композицію.
Сам автор це ліричний герой свого твору. Повітряне, легке вірш читається на одному подиху і залишає сумний і якийсь романтичний настрій в душі читача.
8 клас, 10 клас
Аналіз вірша Осінній вечір Тютчева
Федір Тютчев – людина, який недарма займає місце, і дуже гідне, в російській літературі 19 століття. Так як саме цей чоловік зміг описати всі достоїнства природи і красу її, і не просто це зробити, але до того ж поєднати традиції європейської і російської літератури.
Вірш «Осінній вечір» Федора Тютчева дуже красиво, але не дуже великого розміру. Воно складається з дванадцяти пропозицій, і не розділене на строфи. І це все створює ефект цікавий і детальний. Саме цей вірш Тютчева критики вважають символом самого класичного романтизму в літературі, і, звичайно, не тільки в російській.
Воно написано в 1830 році. Тоді, в той час, як було написано цей твір, Тютчев перебував у Мюнхені, а тому, зрозуміло, чому в його твір такий незвичайний настрій. Адже осінь, та ще й в чужій країні, навіювала на нього такі сумні й тужливі спогади і просто думки. Туга за батьківщиною може бути трагічною, але разом з тим романтичною?
Жовтневий вечір, погода дощова, сіре небо, вітер холодний – прекрасний фон для написання саме такого прекрасного і в якійсь мірі, навіть затишного вірші. Така погода сильно вплинула на поета, або ж туга за батьківщиною, але твір – вийшло чудовим, і читається символом романтики, саме в класичній літературі.
Осінь, сама по собі, як пора року, пов’язана з тим, щоб робити людей сумрачными, але вона може допомогти створити такий чудовий твір. Тютчев прекрасно використав як час, так і місце. Крім того, поет все-таки знаходить у такій погоді якусь свою своєрідну принадність. І це підкреслює на початку свого твору. Що навіть така пора року, і особливо її тужлива середина, може володіти своєю незрозумілою манливою красою і затишністю. Світлі осінні вечори – що може бути прекрасніше для втомленої душі, як себе тоді відчував на чужині автор.
Аналіз вірша Осінній вечір за планом
