Аналіз вірша Заболоцького Самотній дуб

Микола Заболоцький написав вірш під назвою «Самотній дуб» в 1957 році. Цей вірш було написано не просто так, а під впливом зовнішніх, і особливо внутрішніх обставин. Поет був дуже чутливою людиною, який все буквально міг відчути, будь горе і радість.

Цей твір є жанром, схожим з соціальним. Адже цей чоловік часто писав саме на таку тему свої твори, так як ця тема була йому, як рідна, бо знайома. Також, в цей же час, Заболоцький потрапив у в’язницю, де провів близько п’яти років ув’язнення, а точніше – в тюремних таборах, де доводилося дуже нелегко. Так як він написав цей твір «Самотній дуб», де досить відверто висловив свою неприязнь і непідлеглість радянським властям. Саме за цей бунт його і посадили у в’язницю.

Вірш складається з трьох строф, і відразу ж перші рядки описують негарне дерево, яке посадили на поганій землі, а тому воно ввібрало тільки поганий дух. Це дерево насправді означає радянської людини, який ототожнюється з цим образом. Тобто він ставати все-таки міцніше, так як позбавлення зміцнюють, незважаючи ні на що. Радянський громадянин продовжував терпіти позбавлення і недостачу все, що тільки повинен був мати, але, тим не менш, все більше зміцнювався.

Також, у творі «Самотній дуб», Заболоцький відзначав те, що дерево зможе відвести удар, після того як його зачеплять, торкнуться струни його душі, які і так в напрузі вже довгий час. Адже цей образ характеризує сильного, волелюбного і сміливої людини, радянського громадянина. Крім того, автор пише про те, що всі люди Росії – це не обов’язково тільки сірі маси, адже не можна нікого ставити під одну лінійку, все – різні, і просто так хоче держава, щоб було менше проблем. Але поет спростовує це проголошення.

Дивіться також:  Аналіз вірша Заповіт Заболоцький

Аналіз вірша Самотній дуб за планом