Не всі навіть знають, що це прозаїк, перекладач, шахіст, просто дивовижна людина ще і складав вірші: складні, насичені і красиві. Знайомство з ними просто не може залишити байдужим.
Аналіз вірші Набокова viola tricolor (фіалка триколірна)
Триколірна фіалка тут протиставляється світу людей, а краса – спустошення, життя – втрати надій. Люди у вірші – подорожні з порожніми торбинками, шукають відповіді, і тільки квіти можуть порадувати їх погляд.
Аналіз вірша Електрика Набокова
Це вірш про технічний прогрес, про прирученной людьми блискавки. Вона гріє їжу, рухає трамвай, висвітлює кімнати… Тепер блискавкою може керувати будь-який час, натиснувши на кнопку… І все-таки в бурю, коли з’являється те саме «неземне електрика», весь людський світ завмирає в страху і захопленні, згадує про велич Природи. У масштабі всього світу не так багато часу пройшло з тих пір, коли люди не знали вогню в своїх печерах. Набоков вважає, що людство має нескінченно дякувати Всесвіт за прихильність, адже погубити жменьку людей, незважаючи на весь їхній прогрес, Світу нічого не варто.
Аналіз вірші Набокова братки
Милі квіти – братки – представлені Набоковим як веселі й цнотливі створіння. Дивляться на метання по всьому куточка Всесвіту людей вони з жалістю. Автор просить квіти молитися за людей, адже рослини ближче до Творця. І робиться висновок, що людство має стати трохи схожим на боязкі, довіряють світу, квіти.
Аналіз вірша Батьківщина Набокова
Для двомовного письменника, визнаного за кордоном, тема Батьківщини не могла не бути особливою. Він дуже патріотичний по відношенню до Росії: невмируще щастя, найкрасивіша земля, горда муза… І розумієш, що іммігрант бачить Росію в сні, сумує, країна продовжує надихати його своєю природою.
Всі інші землі здаються йому «випадковими», а в серце Поета завжди залишається рідна країна. Це дивно, тим більше, для успішного в іншій країні письменника. Він усе прощає країні і людям, його изгнавшим, лише дякує за випробування. Таке ставлення до життя, до Батьківщини гідно захоплення.
Аналіз вірші Набокова Гриби
Сонячне вірш, в якому «світить» навіть лавка. Тут же і зрізані гриби радують описом своїх різнокольорових капелюшків. Поет порівнює їх з крепенькими немовлятами, яких дбайливо витягли з придорожніх колисок. Дивно приємна, відчутна й ароматна картина в «літніх візерунках».
Аналіз вірші Набокова Сходи
Сходи в «туманному» будинку одушевлена. Вона в’ється, оживає, любить і ненавидить, береже звуки кроків… А вони вже характеризують людей: стрибки немовляти, палиці старого, рівна хода байдужого, юнацький (пропускає ступені) крок, біг закоханих… Злі або ліниві ступні, важка самовдоволена хода. У самого автора – дзвінкі кроки. Поет весь час звертається до сходами на «ти», вірить, що вона збереже його найкращі спогади, поки він так далеко.
Поезія Набокова незаслужено обділена увагою. Звичайно, все затьмарює його скандальна проза, але ці вірші згладжують будь-які суперечності його образу. У них відбився сам цільний, об’єднує і замирює всі суперечності Осіб.
Аналіз вірша Набоков за планом
