Байка Езопа Дві Собаки

У однієї людини були дві собаки: одну він привчив полювати, іншу – вартувати будинок. І всякий раз, як мисливський собака йому приносила видобуток з поля, він кидав шматок і іншій собаці. Розсердилася мисливська і стала іншу докоряти: вона, мовляв, на полюванні кожен раз із сил вибивається, а та нічого не робить і тільки від’їдається на чужих працях. Але сторожова собака відповіла: “мене Не брані, а господаря: адже це він привчив мене не працювати, а жити чужою працею”.


Так і синів-нероб годі лаяти, якщо такими їх виростили самі батьки.

Мораль байки

Герої байки Езопа

Дивіться також:  Байка Езопа Равлики