Прометей, виліпив людей, повісив їм кожному на плечі дві суми: одну з чужими вадами, іншу – з власними. Суму з власними вадами він повісив за спину, а з чужими – спереду. Так і вийшло, що чужі вади людям відразу кидаються в очі, а власні вони не помічають.
Цю байку можна застосувати до людини цікавому, який у власних справах нічого не розуміє, а про чужих печеться.
