Автор прочитав Эзопу своє творіння, в якому він хвалькувато іменував себе видатним письменником. Очікуючи схвалення байкаря, він запитав:
«Сподіваюся, вам сподобалося, і ви поділяєте мою високу думку про мою персону? Чи може, мені слід було б не так часто згадувати про свою геніальність?»
«Зовсім ні, — відповів Езоп, вражений дурістю і злиденністю писанини. — Це добре, що ви хваліть себе, оскільки ніхто інший вас ніколи не похвалить!»
