Зевс, створивши людей, негайно вклав у них всі почуття і забув тільки одне – сором. Тому, не знаючи, яким шляхом його ввести, він звелів йому увійти через зад. Спочатку сором противився і вомущался таким приниженням, але так як Зевс був непохитний, то він сказав: “Добре, я зайду, але на такій умові: якщо ще що увійде туди після мене, я негайно йду”. Тому-то всі розпусні хлопчики і не знають сорому.
Цю байку можна застосувати до розпусникові.
