Пасся на лузі осел, у якого вся спина була в ранах. Сів йому на спину ворон і став їх расклевывать. Осел ревів і бився, а погонич стояв віддалік і реготав. Побачив це, проходячи повз, вовк і сказав сам собі: “Нещасні ми! нас побачать і кидаються в погоню, а ворон як ні вцепись, над ним лише сміються”.
Байка показує, що злих людей здалеку видно.
