Подорожні йшли дорогою в літню пору, опівдні, знемагаючи від спеки. Побачили вони платан, підійшли і лягли під ним відпочити. Дивлячись вгору на платан, стали вони між собою говорити: “А адже це безплідне дерево і марне для людей!”
Відповів їм платан: “Невдячні ви! самі користуєтеся моєю тінню і тут же ображаєте мене безплідним і марним!”
Так не щастить і деяким людям: вони роблять добро ближнім, а подяки за це не бачать.
