Роман І. А. Гончарова «Обломів» називається так само, як і головний герой роману, Ілля Ілліч Обломов. Ілля Ілліч веде пасивний спосіб життя. Автор ставить другого центрально головного персонажа Андрія Штольца на противагу Іллі Обломову.
Андрій – кращий друг Іллі Ілліча ще зі шкільної лави. Андрій Штольц виховувався в звичайній скромній сім’ї, він не дворянин. Його батько Іван Богданович – німецький бюргер, а мати – бідна російська дворянка.
Батько не балував свого сина, ставився до дитині холодно і дозволяв пустувати. Мати Андрія навпаки хотіла виховати в дитині такі якості російського дворянина, вона прищепила йому любов до музики, мистецтва і частенько його балувала.
Батьки двох малюків були добре знайомі. Тому, батьки Андрія часто приводили його в гості до Обломовим. Мамі дуже подобалося те, яка атмосфера була в будинку Обломових.
Іван Богданович навпаки намагався виховати сина як практичного і ділового людини. Для Андрійка батько був авторитетом номер один. Він завжди безотговорочно виконував вказівки свого батька. Сім’я Штольцев була щасливою родиною. Батько був керуючим і за сумісництвом так само обіймав посаду вчителя. Кожну зароблену копійку Іван Богданович намагався не витрачай на непотрібні речі, а відкласти на майбутнє гарне навчання для свого сина.
Маленький Андрійко був працьовитий. Він став отримувати свої перші гроші в дитинстві, у віці 14-15 років став їздити за дорученнями батька в місто.
Андрій отримав чудову освіту, хоч і залишався таким же пустуном. Штольц багато читав, цікавився різними науками, вмів грати на фортепіано. Двостороннє виховання, яке прищеплювали йому батьки, повинно було сприяти правильному становленню Андрія, він повинен був стати всебічно розвинутим хлопчиком. Але цього не сталося, мати Андрійка рано померла. Коли Андрій ледве встиг закінчити університет. Для Андрія смерть матері була величезним ударом, адже він любив її всім серцем.
В університеті він вивчав мови: французька і англійська. Додатковим ударом для Андрія стало прощання з батьком. Іван Богданович, відправляючи сина в Петербург, для подальшого самостійного життя, не знайшов слів для підтримки рідної дитини. Адже ці слова в той момент для нього були дуже важливі. Мабуть це і стало заключним епізодом у становленні характеру Андрія Штольца. Андрій дуже рідко згадував про батьків.
Здавалося б, що це ідеальний чоловік. Андрій працьовитий, освічений, чесний і щирий. Але він став як машина, в його душі не залишилося місця для романтики. Він весь час зайнятий роботою, він дуже стриманий і добре управляє своїми почуттями. Андрій не звик жалітися і посилатися на те, що хто-то винуватець його невдач. Він ніколи не опускає рук перед труднощами, він звик наполегливо долати всі перешкоди, щоб досягти бажаного результату.
Батьки Андрія Івановича Штольца внесли величезний внесок у виховання дитини. Може і не зовсім вони домоглися бажаного результату для свого сина. Але вони зробили, безсумнівно, багато. Андрій Іванович отримав відмінне різнобічне виховання, неймовірну цілеспрямованість і діловитість.
