Як читати вголос?
Читати можна по-різному, в тому числі не замислюючись, чи доходить до дитини прочитане. Це неправильне читання, воно не приносить користь ні дорослому, ні дитині. Техніка читання вголос полягає в чіткому вимові слів, без проковтування закінчень, з паузами. Паузи дають можливість дитині зрозуміти прочитане вами. Буде непогано, якщо батьки виявлять артистизм: заричать як вовк, полают як собачка і заплачуть, як плаче принцеса. Казка тільки від цього виграє.
Іноді в тексті зустрічаються, можливо, незрозумілі дитині слова. Варто уточнити, зрозумів сенс прочитаного дитина, або ввести у текст слова, які зрозумілі дитині. Наприклад, слово “насупився” може бути незнайоме дитині, а от “надув щоки” – це йому зрозуміло. Так додаються нові слова і поняття у лексикон дитини.
Про користь читання вголос
Щоб дитина ріс розумним і мав хороший кругозір, батькам потрібно регулярно читати йому вголос книги. Для сприйняття інформації трирічній дитині доступні короткі історії, що складаються з простих речень. Це в основному казки. У 4-5 років дитина сприймає історії, які складаються з кількох сюжетних ліній.
Старші діти повинні починати читати вголос, і це слід заохочувати з кількох причин. Дитина розвиває свою промову, він чує, що читає, вчиться правильно вимовляти слова і ставити наголоси. Читання вголос – користь і дорослим, так як у батьків є можливість виправити неправильно прочитане слово або обговорити прочитане.
Дитині подобається розповідати те, що він прочитав, якщо воно йому зрозуміло. Він легко може розповісти про характер дійових осіб. Наприклад, про хитру лисицю, про бідного зайчонке. Вміння переказувати прочитане виробляє у дитини його ставлення до героїв казки чи оповідання, виховує в ньому жалість і співчуття. Дитина не повинна зростати бездушним.
Батьки повинні бути включені в процес слухання розповіді дитини та спілкування з нею. Інакше може виникнути ситуація, коли дитина механічно швидко читає, але не може переказати те, що прочитав.
Прочитаний вголос дитиною-школярем текст допомагає йому краще запам’ятати досліджуваний матеріал. В даному випадку працюють два канали отримання інформації: візуальний (читання очима) і аудіо (сприйняття вухами).
