Здатність вчитися якісно, швидко – головний навик, який формується з дитинства. Він необхідний людині, щоб досягти в майбутньому успіху в житті. Для придбання цієї навички у дитини повинен бути присутній інтерес до навчання, бажання пізнавати нове. Головне завдання школи – виховати в дитині інтерес до навчання. Незважаючи на численні нововведення, процес навчання в більшості шкіл залишається нудним і затягнутим. А це формує негативне ставлення до утворення у дітей з перших класів. Як зробити так, щоб отримувати нову інформацію хотів дитина, і школа не стала для нього пеклом?
Що таке школа
Світ постійно змінюється. Щоб вчасно реагувати на ці зміни і правильно сприймати їх, людина повинна розвиватися. Для цього потрібно мати необхідний багаж знань, який спочатку дає школа, фундамент, необхідний людині для побудови майбутнього життя.
Шкільні роки – це частина нашого життя, в якому ми не лише купуємо необхідні знання, але і вчимося вибудовувати відносини, слухати і розуміти один одного, відповідати за свої дії і слова. У школі ми набуваємо навички, які в дорослому житті допомагають нам рухатися впевнено.
Дитина і школа нерозривно пов’язані впродовж багатьох років. Саме в шкільних стінах відбувається процес дорослішання – дитинство змінюється юністю. Але насамперед школа дає нам багаж знань, необхідний для самостійного існування в майбутньому.
Першокласник
Дитина, яка вирушає у перший клас, переживає справжній стрес, навіть якщо він до цього відвідував садок і знає, як вести себе в колективі і на уроках. Справа в тому, що в садах всі заняття тривають не більше 20 хвилин і проводяться у формі гри. А в школі уроки мають тривалість 35 хвилин, і вони вимагають від дітей інтелектуальної роботи. Перші дні дитини в школі важко ще й тому, що його оточують нові люди і доводиться вибудовувати відносини з однолітками. Якщо першокласник не відвідував дитячий сад, то йому ще важче соціалізуватися в школі.
Першокласникам потрібно допомагати влитися в навчальний процес. Робити це повинні як вчителі, так і батьки. Це переломний етап у житті дитини. Якщо він не зможе адаптуватися до школи, у нього почнуться проблеми у відносинах з однокласниками, вчителями і, як наслідок, – погана успішність. Але головне, у нього виникне відраза до школи, від якого важко буде позбутися.
Навчальний процес
Заняття дітей в школі в першому класі триває 35 хвилин. Зміни великі (20-25 хвилин). Першокласники навчаються в першу зміну. В день в них по 4-5 уроків. Перший місяць маленькі школярі звикають до нового навчального процесу. Цей період називається «введення в шкільне життя». Дітей знайомлять зі школою, вони звикають сидіти на уроках і слухати матеріал. Заняття у цей період мають ігровий, творчий, ознайомчий характер. Домашнє завдання не задають. Оцінки не ставлять. Знання дітей оцінюють зрозумілим для них способом: вчителі ставлять плюси, питання і мінуси, смайлики чи сумні личка, сонечка або хмаринки. Нерідко вчителі дають можливість дітям початкової школи самостійно оцінити свої знання.
З другого місяця в першому класі починається повноцінний навчальний процес. Кількість уроків в день не перевищує п’яти. Серед них – читання, письмо, математика, співи, фізкультура, малювання, ритміка. А на будинок починають ставити перші завдання.
Як визначити готовність до школи
Перед тим як оформити дитину до навчального закладу, батькам слід врахувати ряд факторів:
- Адаптивні здібності: як добре дитина знаходить спільну мову з оточуючими, як почуває себе в незнайомій обстановці і колективі.
- Темперамент дитини. Гіперактивним дітям важче влитися в шкільне життя, тому що вона вимагає суворої дисципліни.
- Наявність інтелектуальних навичок: знання алфавіту, цифр, вміння писати букви, читати склади.
- Ступінь соціалізації. Наскільки товариський дитина і як він йде на контакт з іншими.
- Самооцінку і самосприйняття дитини.
- Вміє він відстоювати свої інтереси і як це робить.
Враховуючи всі ці пункти, можна оцінити, готовий до навчального процесу дитина. У школі 1 клас досить важкий не тільки для шестирічок, але і часто для дітей семирічного віку. Якщо дитина не готова, шкільні стіни можуть «зламати». Щоб цього не сталося, потрібно віддавати дітей у школу вчасно та допомагати їм адаптуватися до нового життя.
Адаптація
За статистикою, близько 20% першокласників мають психічні порушення, що носять прикордонний характер. До кінця першого класу таких дітей стає 60%. Психічне здоров’я школярів погіршується з-за стресу, пов’язаного з навчальним процесом. Часто труднощі виникають із-за великих навантажень і додаткових позашкільних занять.
Дитина і школа завжди залишаються найбільш обговорюваною темою для батьків і учнів. Школа необхідна для дітей, але часто замість позитивних моментів вона приносить неприємні наслідки в життя дитини.
Допомогти дитині адаптуватися і уникнути стресу допоможуть деякі поради:
- Слід заздалегідь привчити дитину до раннього підйому. Краще, якщо він буде прокидатися і відразу робити зарядку. Так малюк звикне вставати вранці без капризів, а ранкові фізичні навантаження зміцнять його нервову систему.
- Розвивати в дитині відповідальність і дисципліну. Потрібно привчити його збиратися в школу з вечора, щоб вранці нічого не забути. При цьому всі збори він повинен робити сам, батьки лише можуть йому допомогти.
- Давати дитині в школу бутерброди або печиво, щоб він міг перекусити на перервах. Не всі діти люблять їжу в їдальні і часто залишаються голодними. А ще у дитини завжди повинна бути з собою вода. Зневоднення зменшує розумові процеси.
- Привчити дитину снідати. Хороший сніданок – один із чинників успішності.
- Стежити за сном дитини. У віці 6-10 років діти повинні спати не менше 10 годин на добу. Якщо дитина не висипається, це призводить до зниження успішності і частим неврозів.
- Допомагати дитині, а не робити все замість нього. Особливо це стосується домашніх завдань. В іншому випадку першокласник не навчиться самостійності і постійно потребуватиме будь-чиєї допомоги.
Найпоширеніші шкільні проблеми
Коли у першокласників виникають складності, винні в цьому все – школа, діти, вчитель, батьки. Найпоширенішими причинами, за якими не хоче вчитися дитина, є:
- Внутрішні страхи школяра (перед учителем, колективом). Буває, що дитина ніяк не може звикнути до нової обстановки, у нього не виходить подружитися з хлопцями, а ще він боїться поганих оцінок, тому не бажає йти в школу. Винуватцями останнього пункту часто виступають батьки – стають надто суворими до першокласника.
- Знущання і глузування з боку однолітків.
- Неприязнь педагога до дитини.
Психологи відзначають, що з такими проблемами найчастіше стикаються діти з низькою самооцінкою, у яких підвищена тривожність. Сюди ж потрапляють школярі, які виховуються в проблемних сім’ях.
Чинники успішності
Важливо, щоб на початковому етапі полюбив процес навчання дитина. І школа повинна цьому сприяти: навчальний матеріал повинен подаватись правильно, доступним і цікавим для учня формі. Психологи виділяють 3 фактори, що сприяють успішності дитини в початковій школі:
- Хороший перший вчитель. Авторитет педагога – важливий момент у процесі навчання.
- Особисті спогади батьків. Тато і мама зобов’язані допомогти дитині, розповівши, як цікаво і весело проходили їхні шкільні роки. Можна показати школяреві свої старі зошити, щоб «підігріти» інтерес до навчання. Відводячи дитини в школу, попросіть його поділитися з вами цікавими подіями, які відбудуться цим днем.
- Налагодження стосунків з однокласниками. У дитини повинні бути друзі серед ровесників у школі. Це один з факторів успішного навчання.
Домашні завдання
Перші дні дитини в школі носять ознайомлювальний характер. Але вже з другого місяця можуть з’явитися домашні завдання. Завдання батьків – навчити дитину відповідальності і прищепити вміння самостійно виконувати уроки. Для цього необхідно сформувати правильний стереотип, який буде пов’язаний з домашнім завданням. Психологи діляться порадами, як краще робити уроки:
- Для дитини цікавіше, коли все відбувається ритмічно. Після школи потрібно забезпечити 1 годину спокою, а потім можна приступати до уроків.
- Скласти з дитиною план виконання уроків.
- Встановити час на домашнє завдання. Воно не повинно бути розтягнутим. Для першокласника норма – 40 хвилин.
- Забезпечити дитині зміну видів діяльності для успішного і швидкого виконання уроків.
Шкільні персонажі
Дитина 7 років у школі може важко орієнтуватися в колективі. А адже це – основний умови його комфортного самопочуття. Якщо дитина ніяк не може запам’ятати імена вчителів та ровесників, можна вдатися до маленьких хитрощів. З ним слід провести домашній тренінг: вирізати фігурку, написати ім’я педагогів, на інших – імена ровесників. Так дитина швидше зможе вивчити імена дітей і вчителів. Краще, якщо фігурки будуть різних кольорів.
Якщо дитина ненавидить школу
Як би банально це не звучало, але у хорошого хороші вчителі і учні. Чому до одного педагогу хочеться йти на урок, а іншого навіть зустрічати немає бажання? Діти початкової школи особливо потребують хорошого вчителя. Хороший – це не добрий і м’який за характером. Їм потрібен професійний педагог, який може захопити їх, цікаво організувати навчальний процес, знайти індивідуальний підхід, якщо це необхідно.
В Росії до цих пір процес навчання залишається негнучким. Щоб дитина слухав матеріал і виконував домашні завдання, його часто залякують і переводять у розряд двієчників. Звичайно, при такому підході у школяра падає самооцінка. Якщо учитель не вірить у його здібності, то і він сам сумнівається, що колись зможе навчитися читати або рахувати. Часто дитина зациклюється тільки на отриманні гарних оцінок.
Ще одна причина, з якої дитина ненавидить школу – погані відносини з однокласниками. Тут йому необхідна допомога з боку і батьків, і педагога.
Якщо дитину принижують
Це може проявлятися як з боку однолітків, так і вчителів. Якщо приниження однокласників можна пережити, то неповажне ставлення з боку педагога ранить особливо боляче.
Вчителі розповідають, що має дитина в школі робити, щоб успішно вчитися. Якщо школяр цього не розуміє, погано себе веде, нерідко педагог починає «виховувати» його в непристойній формі. Вчителі часто докоряють «поганого» дитини перед класом, говорять про його недосконалою навчанні, дозволяють негативно відгукнутися про нього і його сім’ї. Все це розцінюється як неповага до дитини і його приниження. Яким би двієчником і хуліганом не був школяр, учитель не має переходити межі дозволеного. Поки викладачі не навчаться цього робити, навчання дітей в школі буде проблематичним, а в навчальній системі триватиме криза.
Цькування
В сучасній обробці це звучить як буллінг. Людину починають ображати, принижувати, ігнорувати, сміятися над ним, красти його речі. У школі буллінг особливо поширений. Головна мета цькування – принизити людину, заподіявши йому фізичні та моральні страждання.
Ось як розпізнати шкільну цькування:
- Дитина часто повертається додому з синцями та подряпинами.
- У нього часто пропадають речі.
- Школяр намагається знайти привід, щоб не йти в школу.
- Дитина сам собі завдає ушкодження.
- Намагається втекти з дому.
Як діяти батькам? Ось кілька рекомендацій:
- Вислухайте дитину і заспокойте її.
- Поясніть йому, що він не винен ні в чому.
- Розкажіть, що помиляється кожен, і це не означає, що за проступок потрібно розплачуватися все життя.
- Постарайтеся разом з дитиною вирішити проблему: зрозуміти логіку ровесників, сенс їх вчинків. Потрібно пояснити дитині, як слід вести себе в конкретній ситуації і з певними людьми.
Виховна діяльність
Крім того, що навчальний заклад дає дітям необхідні знання, у нього є й інші важливі обов’язки. Робота школи з дітьми полягає в наступному.
- Відвідування сімей школярів для оцінки умов їх проживання і виховання для виявлення соціально-небезпечного положення дитини.
- Організація психологічного і педагогічного просвітництва батьків через класні збори.
- Просвітництво школярів у правових питаннях.
- Профілактичні бесіди по безпечній поведінці дітей.
- Організація зустрічей школярів з представниками правоохоронних органів.
