У ролі першої леді Америки
Президентські вибори, що відбулися 8 листопада 1960 року, завершилися переконливою перемогою Джона Кеннеді, який став 35 президентом країни. Він випередив за кількістю поданих за нього голосів республіканського кандидата Річарда Ніксона. Цьому політику довелося чекати свого зоряного часу ще дев’ять років. Після того як чоловік був приведений до присяги, перша леді США Жаклін Кеннеді опинилася в центрі уваги світових засобів масової інформації. До цього часу їй виповнився 31 рік, і вона була в зеніті своєї популярності.
Ставши господинею Білого дому, Жаклін змінила інтер’єр багатьох приміщень, надавши їм вишуканість, поєднана з ділової строгістю. Вона ж організовувала всі офіційні прийоми. Роки, присвячені вивченню європейського мистецтва, виробили в ній ідеальний смак, який допомагав їй блищати неповторною елегантністю. У широкої публіки, серед якої вона користувалася незмінним успіхом, у вжиток увійшов тоді своєрідний термін − «стиль Жаклін Кеннеді».
Під ним, крім уміння бездоганно одягатися, малося на увазі мистецтво тримати себе в суспільстві. Перебуваючи постійно під об’єктивами фоторепортерів і даючи нескінченні інтерв’ю, Жаклін вміла бути максимально відкритою, але в той же час зберігати дистанцію між собою і оточуючими. Те ж можна сказати і про її поведінку на неофіційних прийомах у Білому домі, куди вона разом з політиками запрошувала відомих артистів, художників, спортсменів і інших популярних людей. Для всіх вона була близька і одночасно недосяжна. Цього характерного стилю Жаклін Кеннеді намагалися наслідувати і дружини наступних президентів країни.
