Финтифлюшка – це хто чи що?

Версії походження

Лінгвісти одностайні в думці, що цей термін, як і багато інших, був запозичений з іншої мови завдяки суффиксальному освіти. Приклади подібних утворень:

  • вислів німецького походження finte und flausen, що перекладається, як «хитрощі та виверти»;
  • італійське слово finta означає удавання, дію або рух з метою обману;
  • латинське fingere в перекладі на російську – «прикидатися, придумувати».

Можна помітити, що є в мові і слово «фінт», сенс якого «обманний маневр», є версія, що саме від нього з’явилося похідне, настільки популярне в розмовної мови.

Приклади вживання в літературі

Финтифлюшка – це досить поширене слово в мистецьких творах. Найчастіше воно зустрічається у значенні «дрібничка, що не має цінності». У повісті «Василь Іванович», автором якої є Станкович, герой Василь пояснював, що його дружина послала в гостинний двір: «Знаєте, панове, там різні витребеньки…. Стрічки, мереживо».

У класичному творі Григоровича «Сільські дороги», також було помічено це слово: «Все це, брат, витребеньки, нічого гримасувати, не в тім сила».

Дивіться також:  Поповнюємо словниковий запас: смакувати — це...