Одна з задач хімії – це вивчення будови речовини, в тому числі з’ясування механізму утворення різних сполук з простих речовин, утворених атомами одного хімічного елемента. Особливості взаємодії атомів, точніше, їх різнойменно заряджених компонентів – електронних оболонок і ядер, описуються як різні типи хімічного зв’язку. Так, речовини, що мають молекулярну будову, утворюються за допомогою ковалентного зв’язку, для опису якої в 1931 році американським хіміком Л. Полінгом була запропонована модель гібридизації атомних орбіталей.
Поняття про ковалентного зв’язку
У тих випадках, коли в процесі взаємодії відбувається утворення спільної для двох атомів пари валентних електронних хмар, говорять про ковалентного зв’язку. В результаті її виникнення формується найменша частинка простої або складної речовини – молекула.
Однією з особливостей ковалентного зв’язку є її спрямованість – наслідок складної форми електронних орбіталей p, d і f, які, не володіючи сферичної симетрією, мають певну просторову орієнтацію. Ще одна важлива особливість даного типу хімічного зв’язку – насичуваність, обумовлена обмеженою кількістю зовнішніх валентних – хмар в атомі. Саме тому існування молекули, наприклад, H2O, можливо, а H5O – ні.