Золотий час
Відмінне географічне положення міста, який знаходився на перетині торгових шляхів з Китаю в Європу, швидко зробило його центром міжнародної торгівлі Золотої Орди. Хаджі-Тархан у 13-14-го ст. став транзитним вузлом на караванному шляху. Східні товари караванами прибували сюди з Сараю і далі відправлялись за двома напрямками. На південь у степові райони, далі прямували в Закавказзі, через Дербентський прохід і на захід в Азак, де їх чекали італійські купці з Генуї і Венеції.
Венеціанський дипломат Иосафато Барбаро в своїй книзі “Подорожі” в 1480 році зазначав, що всі прянощі і шовк надходять в італійську торгову колонію в Азаке через Хаджі-Тархан. Його співвітчизник купець Франческо Пеголотти також писав, що шовк і спеції привозять з цього транзитного центру в порт, а далі на венеціанських галерах везуть в Італію. Місто славилося своїм багатством і просторістю.
У Хаджі-Тархане було розвинена металообробка, ювелірна справа і гончарне виробництво. Він був забудований будинками з сирцевої і обпаленої цегли. Міцний, доброго випалу цегла, який прозвали “мамайський”, пізніше використовувався для будівництва астраханського Кремля. Коли в 1488 цар Федір Іоаннович наказав ламати будівлі часів Золотої Орди і будувати з нього Астрахань.
