Одинцова ганна – один з улюблених жіночих образів Тургенєва. Вона є однією з головних героїнь у романі «Батьки і діти».
Її історія змушує перейнятися співчуттям. Молодою дівчиною вона вийшла заміж, щоб не бідувати. Свого чоловіка вона не любила, так як він був старий, але багатий. Одинцов помер, залишивши дружині все своє майно.
Склалося так, що за все своє життя нікого Ганна не любила. Головне в житті для неї – самостійність і головне, ні від кого не залежати. На її біду в неї закохуються відразу двоє молодих людей: Євген Базарів і Аркадій Кірсанов. Два друга. Її почуття далекі від симпатії і до Євгена, і до Аркадію.
На момент початку оповідання Ганні Сергіївні двадцять вісім років. Вона була гарна, струнка і спокійна. Обидва товариші бачили, як вона граціозна і, що ще більш значуща розумна і освічена. З легкістю вона підтримувала практично будь-яку тему за розмовою, ніж мала у своєму розпорядженні до себе. Але незалежно від краси і чарівності, вона була холодною й неприступною. Ні кого не підпускала вона близько до своєї душі.
У романі неодноразово зазначалося, що вона любить комфортні, навіть розкішні умови, але не переносить світського суспільства.
Несподівано для себе вона проявляє інтерес до особистості Євгена. Але тут-то вона усвідомлює, що якщо дасть волю почуттям, то втратить спокій. Саме тому, хотіла вона цього чи ні, вона дає відмову молодій людині. Сам Базарів зрозумів, що Анна хоче любити, але боїться і в цьому її проблема. На жаль, душа Ганни Сергіївни так і залишається холодна і байдужа. Коли вона дізналася, що Євген Базаров вмирає, то поїхала попрощатися. Але, навіть спостерігаючи за майже неживим тілом Євгенія, вона не змогла відчути ні любові, ні трепету, ні скорботи. Вона так і не дала відчути Євгену того, чого він хотів в останні хвилини свого життя. Вона зруйнувала ту саму зв’язок, якої, може, і не існувало зовсім.
В кінці романі читач дізнається, що Анна знову вийшла заміж. Її шлюб такий же нещасливий, як і перший. Заснований він лише на вигоду для самої себе і для власного комфорту, до якого юна княжна так звикла.
Співчувати Ганні чи ні, вирішує сам кожен читач, однак можна зрозуміти – не можна жити під замком від свого серця і своїх почуттів.
Варіант 2
Ганна Сергіївна Одинцова, дружина багатого літнього поміщика Одинцова. Вона досить рано вийшла заміж, щоб позбавити себе від пастки бідності. Незабаром Анна овдовіла і заволоділа багатством покійного чоловіка.
У свої 29 років, Ганна так і не пізнала сенс любові. Заміж вона виходила з корисливих мотивів, почуття чоловіка були для неї байдужі. Їй так само були байдужі почуття, які до неї були і інші чоловіки: Євген Базарів і Аркадій Кірсанов.
Вся її зовнішня недоступність і почуття власної гідності виражалися буквально у всьому: в прямій поставі, високому зростанні, стильний одяг на її гарному, здоровому тілі, акуратно покладеної зачісці, красу обличчя. Вона розуміла, що досить красива та приваблива дівчина. З людьми, особливо з чоловіками, вона була мила, привітна, її усмішка закохувала в себе всіх. Вона уважно слухала свого співрозмовника, чому всі захоплювалися її «прекрасними очима», які «світилися увагою».
Але її єдиним бажанням і метою життя було вибратися зі стану бідноти, який кинув родину батько-картяр, витрачає останні гроші на гру. Анна не хотіла продовжувати таке жалюгідне існування, вічно шукати, де поїсти, думати, що “завтра” може не настати. Їй потрібна була впевненість, що у неї завжди будуть гроші. Але, домігшись своєї мети, вона навіть не подумала, що слід робити далі, як насолоджуватися здобутим щастям.
Будучи аристократкою, вона могла користуватися всіма благами життя аристократичної, але її це не радувало. У розмові з Базаровым, Ганна згадала: «Я дуже втомилася, я стара, мені здається, я дуже давно живу… Спогадів багато, а згадати нічого, і попереду, переді мною – довга, довга дорога, а цілі немає… Мені і не хочеться йти».
Одинцова ганна – досить розважливий чоловік. Їй чужі людські емоції, вона не вміє насолоджуватися дрібницями життя. Вона ставить собі велику мету і досягає її. Далі в душі дівчини настає криза. Вона сама вибрала собі цей шлях. Можливо, це її розуміння життя: спокій і відсутність зайвих емоційних потрясінь. У цій нездатності пізнати почуття любові, розкрити себе в емоційному плані, полягає її “нещастя”. На жаль, такою вона залишиться до кінця, вийшовши знову заміж за нелюба, керуючись чисто практичними цілями, а саме, забезпечити собі безбідне життя в старості.
Твір Характеристика Ганни Одинцовій
Ганна родом із знатної родини, але її батько програв усі свої статки. Тому більшу частину життя Ганна провела в селі, батько програвся, і вся сім’я змушена була жити в маленькому будиночку в селі.
Мати Анни з роду збіднілих князів. Після смерті батьків Анна вела сама господарство. Їй пощастило, місцевий багатій Одинцов запропонував їй руку і серце, завдяки цій вдалою партії вона стала багатою і незалежною жінкою.
Після смерті чоловіка все спадок перейшло до Ганни. Вона жила спокійним, забезпеченої життям і ні до чого не прагнула і нічого не хотіла, так як все необхідне для життя у неї було.
Зовні героїня твору Ганна Одинцова дуже приваблива і красива жінка, яка має граційною ходою, правильною поставою і прекрасними манерами. Вона дуже спокійна, навіть абсолютно байдужа до всього, що відбувається навколо.
Але це не заважає Bazarovu без розуму закохатися в неї, але як він не старався своїми знаками уваги і залицяннями запалити в Ганні вогнище любові нічого в нього не вийшло. Лише один раз Ганна проявила почуття до коханого, але через деякий час знову ж стала холодна й спокійна.
Одинцова володіє дуже сильним характером і свободою, яку їй забезпечує її багатство. Тому покохавши Базарова вона йому в цьому не зізналася, щоб не порушувати свою розмірене і спокійне життя.
Характер у неї волелюбний, вона горда, і при цьому повністю позбавлена зарозумілості. Вона повністю є дворянкою нової хвилі, яка повністю підтримує свободу думки і слова, відверта в своїх судженнях та висловлюваннях.
Ганна дуже розумна, і легко вписується в будь-коло спілкування. У вищий становий коло дворян. Так само вільно і впевнено почуває себе в селі серед сільських жителів.
Вона дуже розумна, рассудительна, рішуча, але повністю спокійна і байдужа, її не хвилює нічого, що відбувається навколо. Всі події у неї викликають лише короткі проблиски цікавості.
Зустрічаючись з Базаровым Ганна не відчуває до нього сильних почуттів, він просто її розважає своїми розмовами, запрошеннями на прогулянки, бали та інші заходи. Ганна з ним спілкується, гуляє, але в серці його не пускає, а просто добре і весело для себе проводить час.
Щоб не полюбити, Базарова Ганна ховається в спеціальному коконі, який їй допомагає залишитися все тієї ж незалежної і живе звичним життям дамою. У результаті можна зробити висновок, що вона не здатна ні любити, ні співчувати іншим людям.
Вона просто байдужа і холодна особа, прекрасна і жорстока своєї безразличностью одночасно. Все своє життя вона не живе, а ледь животіє. Базарів же хотів пробудити в ній любов до життя, але йому це не вдалося.
Використовуючи Одинцову, автор чіткіше і відвертіше показує характер і душу Базарова, який в підсумку відмовився від своїх нигилистических ідей. А Ганна так і залишилася тим, ким і був, самотньою і не здатною любити і співчувати іншим людям холоднокровною жінкою.
Головна мета в житті для Ганни вести спокійне і фінансово благополучну, розмірене життя. Тому відкинувши Базарова, вона виходить заміж за благородного і заможної людини.
По романі Тургенєва Батьки й діти
