Віктор Ситніков незвичайний і цікавий персонаж, він є близьким другом Базарова і молодшого Кірсанова. Незважаючи на те, що у Віктора знатні дворянське коріння, він весь час соромиться свого походження. Ситніков відносить себе до нигилистам і дотримується ліберальних поглядів.
Зовні Ситніков досить привабливий молодий чоловік, але з дивним, навіть трохи дурнуватим виразом на обличчі. Віктор стежить за модою, красиво і зі смаком одягається, любить комфорт. У нього слабке здоров’я, його переслідують постійні застуди і нездужання. До жінок він ставитися скептично, одним словом, він їх зневажає і не соромиться про це говорити. Перше, що відштовхує від молодої людини оточуючих його верескливий і неприємний сміх. Він викликає непідробне огиду. Незважаючи на весь пафос та намагання здаватися розумним і цікавим співрозмовником, більшість з його оточення вважають Віктора даремно дурним.
Молодий чоловік у всьому наслідує Bazarovu, вважаючи його своїм учителем. Він намагається у всьому бути схожим на Євгена – манері спілкування, поведінці і міркуваннях. Але цим він тільки викликає презирство й огиду у суспільства. Щоб хоч якось відповідати і бути таким як Базарів, Віктору не вистачає впевненості в собі та внутрішнього стрижня. Базарів чудово все бачить і розуміє, тому постійно знущається і висміює Ситникова.
Найцікавіше, що повністю підтримуючи нігілізм і негативно висловлюючись про жінок, зрештою Віктор пов’язує себе узами шлюбу і ставати підкаблучником. Маска нігілізму, одягнувши яку, він хоче здаватися впевненим у собі і зухвалим. Насправді вона приховує від сторонніх очей його повну невпевненість в собі і сильну закомплексованість. Як особистість, Ситніков нічого з себе не представляє, його внутрішній світ пустий, нікчемний.
Віктор, як і його прихильниця «видимого» нігілізму Євдокія Кукшина – це сатиричний персонаж твору Тургенєва «Батьки і діти». Він постійно виглядає смішно і комічно. Саме за лицемірство й підлабузництво його зневажає кращий друг, Євген Базарів. Ситніков, намагається слідувати чужим ідеям, не маючи власної думки, він не замислюється про те, що говорить і що насправді все це означає. Одним словом Віктор Ситніков – псевдо нігіліст.
У сучасному світі багато таких людей, як Віктор. Вони переслідують і вірять в ті цілі, реальність яких вони не розуміють і не усвідомлюють.
Твір на тему Ситников
І. С. Тургенев – один з відомих російських письменників-реалістів XIX століття. За своє життя він написав безліч унікальних творів і вніс величезний внесок у розвиток літератури. Його знаменитий роман “Батьки і діти” оповідає про конфлікт старого і нового покоління, про моральних поглядах та ідейні задуми людей різного часу. У ньому автор створює безліч непересічних, цікавих персонажів, зі своїми різнобічними характерами. Одним з таких героїв є Ситніков.
Віктор Ситніков – один з приятелів Аркадія Кірсанова і Євгенія Базарова Він – син багатого купця, але соромиться свого походження. Віктор вважає себе нігілістом, дотримується ліберальних поглядів. На тлі своїх друзів він виглядає дурнуватою, його судження обмежені і вузькі, а погляди і ідеї не наповнені якимось справжнім глибоким змістом.
Слідування цим поглядам для нього почасти вважається результатом дотримання певної моди, він хоче створити про себе певну думку в суспільстві. Він нігіліст лише тому, що йому подобається, що-небудь заперечити, це натягнута, порожня маска: «Коли при мені Євген Васильович в перший раз сказав, що не має визнавати авторитетів, я відчував такий захват… немов прозрів!». Те, що Віктор не відданий своїм поглядам і переконанням, те, що це всього лише якийсь образ, який він сам не розуміє, не усвідомлює до кінця і доводить нам те, що в романі він не раз засуджує жінки і невтішно про них висловлюється
Однак, сам у результаті одружується і стає підкаблучником: «Він особливо нападав на жінок, не підозрюючи того, що йому належало кілька місяців потому плазувати перед своєю дружиною тому тільки, що вона була уроджена княжна Дурдолеосова.». Багато вважають Ситниктова відверто дурним людиною, навіть його власна дружина: «а дружина вважає його дурником… і літератором». По суті, Віктор є недолугим, слабохарактерною людиною, який схильний до впливу чужих думок і без розбору і аналізу готовий слідувати ідеям, навіть не вникаючи в їх справжню суть, від чого погляди його напускные. Він настирливий і балакучий, по всім для нього потрібен комфорт і сталість. Ситніков вважає себе учнем Базарова, хоча насправді він простий і дурний і є звичайним обивателем, типовим представником суспільства того часу.
Незважаючи на всі ці риси, герой запам’ятовується і здається цікавим читачеві. Багато його вчинки забавні, але все ж змушують задуматися, адже поява такого персонажа в романі не випадково: він є певною антитезою Базарова, який істинно відданий своїм ідеям. На його тлі автор дає можливість більш детально побачити сутність і дійсну значущість поглядів. Він є певним чином, высмеивающим незначні, але все-таки характерні для людей того часу вади.
