Твір 3
Я просто захоплююся Васюткой. Він зміг вижити в лісі – в тайзі! Його чекало стільки небезпек, стільки всього… А він з усім впорався! Він не піддався паніці, не впав у депресію… Я не знаю, що б я робив у такій ситуації. Це так страшно! Ліс, ніч, самотність. Їжі мало, холодно, навколо дикі звірі. І мами поруч немає, і нікого взагалі. Я б не хотів, звичайно, щоб зі мною таке сталося. Але якщо раптом таке станеться, я тепер знаю, як себе вести. Як не панікувати, як не здаватися! Потрібно бути уважним, ось, наприклад, Васютка знайшов по ручаю річку. Ще потрібно бути спритним, адже він зумів і рибу зловити, і розпалити багаття.
І ще він зумів залізти на дерево, щоб подивитися дорогу, хоча це йому не допомогло. Навпаки, навколо тайга, Васютка засмутився. З іншого боку, адже він міг побачити будиночки, дим з труби, річку… якийсь орієнтир. Тут просто не пощастило. Ще він терплячий. Він гриз горіхи кедрові, хоча у нього вже мова хворів і зуби, але він економив хліб.
Загалом, молодець він. Але ось ці якості йому довелося проявити, коли він іншими себе в цю ситуацію загнав. Тобто він адже не послухав маму, що потрібно бути обережним – не ходити далеко. Досить далеко забрів він. Більш того, він захопився цим дурним глухарем, погнався за ним. Хлопчик просто легковажно забув про все на світі! Ось і загубився, зарубки перестав помічати. Це як за кермом відволікатися на повідомлення в телефоні або на гру. Все це може бути важливо, але не можна піддавати себе та інших ризику. Втім, не знаю, чи зміг би я не погнатися за глухарем. Тепер зможу!
Думаю, що після такої пригоди Васютка стане зразковим. Тим більше, він ціле озеро знайшов! Добре, що все так добре закінчилось. Завдяки своїм хорошим якостей (спритність, терплячість, сміливість) Васютка вибрався з тайги, але із-за своєї захопленості і неуважності там і заблукав. Думаю, тепер він стане дорослішим і серйознішим. А так його не можна строго судити, адже він ще зовсім дитина.
