Характеристика і образ Євгенія в поемі Мідний вершник Пушкіна твір

Варіант 3

Євген — головний персонаж безсмертної поеми А. С. Пушкіна «Мідний вершник». Він «молодий та здоровий». У Євгена аристократичне походження: його родовід бере свій початок із старовинного боярського роду. Незважаючи на своє почесне походження, Євген не зажив слави серед людей вищого суспільства, тому як його колись шанований рід підданий забуттю.

Герой працює на державній службі. Євген — дрібний чиновник, фінансове становище якого, залишає бажати кращого. Герой працьовитий: для того, щоб заробити на життя, Євген готовий працювати добу безперервно. Він знімає невелику кімнату в одному зі спальних районів Петербурга. Герой закоханий в дівчину по імені Параша, з якої він щиро сподівається створити міцну і дружну сім’ю, однак його плани, на жаль, не здійснилися. Трагічна загибель Параші перекреслює всі плани закоханого на щасливе сімейне життя.

Вражений смертю коханої, Євген не знаходить собі місця. В його очах більше ні вогника, а серце і душа розбиті горем. Немов одичалый, він практично у непритомному стані, бродить по вулицях Петербурга. Колись охайний і повний життєвих сил людей, тягне безглузде і нікчемне існування.

Під час стихійного лиха герой міцно тримається за мідного вершника. У цьому епізоді, автором підкреслюється така дрібна деталь, як погляд героя: Євген дивиться в тому ж напрямку, що й вершник. Однак, погляд Петра спрямований вглиб століть( вершник думає про історичні звершення, його не турбують людські долі), а чиновник дивиться на старе житло коханої, яке, так само як і сотні будинків, знаходиться в центрі бурхливої стихії.

Зіставляючи Євгенія та мідного вершника, автор дає читачеві зрозуміти, що у героя, на відміну від засновника Петербурга, є любляче серце: Євген переживає за долю коханої людини, в той час як Петро I (і в його особі держава на це не здатний.

Дивіться також:  Образ оповідача в повісті Постріл Пушкіна твір

Автор, у творі «Мідний вершник», підкреслює конфлікт держави і окремо взятої особистості. Пам’ятник Петра I, уособлює державу, а Євген виступає простим бідним чиновником, жертвою обставин. У всіх своїх бідах герой звинувачує Росію, зокрема мідного вершника, який побудував місто в настільки неблагополучному місці.

Трагічна доля героя. Історія Євгена — уособлення феодальної Росії, держави, де «історична необхідність» превалює над сотнями людських життів.