Варіант 2
З дитячих років всім знайомі казки. Вони бувають різні, але в будь чарівної історії добро повинне отримати перемогу над злом. Письменник Салтиков-Щедрін звертається до теми казок, але наповнює їх іншим змістом. Мета його розповіді не в тому, щоб стежити за протистоянням добра і зла, а в сатиричному зображенні реального світу.
Творчість письменника припало на складний період скасування кріпацтва. Оприлюднений маніфест, по суті, ніяк не вплинув на побут простих людей. Цей факт знайшов відображення в казках Салтикова-Щедріна.
Письменник робить центральною фігурою своїх творів мужика. Для опису героя він прагне знайти відповідні образи, які б допомогли читачеві розібратися в існуючому світі.
В самій назві казки про мужика і двох генералів міститься іронія. Визначаючи точну кількість генералів, автор кидає виклик: мужик всього один, а зумів прогодувати двох.
Вже на початку твору позначена прірва, що розділяє світи мужиків і генералів. Для генералів письменник знаходить лише іронічні фарби. Ці пани живуть, як тепличні рослини, перебуваючи постійно вдома або на службі, де про них піклуються. Життєвим досвідом, що допомагає виживати у важких ситуаціях, вони не володіють. Тут і починається казка – генерали виявляються на безлюдному острові.
В кожній фразі письменника міститься їдка сатира. Він описує вже не молодих людей, які так і не навчилися про себе подбати. На острові повно їжі, але генерали не здогадуються, як її підібрати та подати. Показуючи внутрішню убогість багатих, письменник готує грунт для контрастного зображення винахідливості мужика, що з’являється на острові.
Головний герой описаний словами, які підходять для билинного богатиря, здатного захистити слабких і покарати кривдника. Але замість цього йому доведеться піклуватися про двох безпомічних генералах.
Письменник сумно спостерігає за готовністю мужика догодити своїм тиранам. Читачеві стає ясно, що в психології простих людей міститься раболєпіє і пройде багато часу, перш ніж трудовий народ відчує свободу.
Портрет мужика виписаний дуже барвисто. Кмітливий чоловік творить чудеса, щоб виплутатися з безвихідній ситуації, але не здатний зрозуміти простої речі: він не зобов’язаний обслуговувати генералів. Він не тікає від них, а навпаки звиває мотузку, яка буде його утримувати. Кріпацтво хоч і скасували, але духовного розкріпачення народ не знайшов.
Автор показує переваги простого людини над ницістю генералів. Дядько працьовитий, спритний, смекалист. Без нього генерали померли б від голоду. Не дивно, що багаті не поспішають відпускати працівника на свободу.
Опис героя твору.
