Хто такий скопець: опис поняття, історія секти

Гроші як засіб обігу у свою віру

Широко застосовувалося економічне закабалення наміченого прозеліта (перетвореного). Як згадувалося вище, серед скопців було чимало забезпечених людей. Серед інших видів діяльності деякі з них займалися і лихварством. Обплутавши людини мережею боргів, з яких той не міг вибратися, йому говорили, що оскопление − це єдиний шлях вирішення проблеми. Пожертвувавши своїм чоловічим єством, «новоубеленный голуб» ставав членом громади, і всі борги йому прощалися.

Поповнювали «голуб’ятню» і спокушали грошима тих, для кого не було іншої можливості вибитися зі злиднів. Бачачи перед собою хоч і пісні, але завжди ситі особи общинників, пасинки долі приймали їх умови. Відзначимо попутно, що з часом вислів «вогняне хрещення» стало чисто символічним, і розпечене залізо замінили гостро відточеним ножем «з поблажливості до людської слабкості». Так говорили самі сектанти, але здається, що цим вони прагнули по можливості не залякувати новачків.

Крім перерахованих вище шляхів вербування нових адептів, широко застосовувався викуп у поміщиків кріпосних селян. Їм пропонувалася воля в обмін на згоду пройти кастрацію і стати членом громади. Оскільки, залишаючи пана, селянин позбавлявся колишніх засобів до існування, йому, крім блаженства на небесах, гарантували стабільний заробіток на землі. Прийнявши умови, він згодом працював на когось зі своїх нових братів по вірі.

Дивіться також:  Родовід Івана Грозного. Василь III. Олена Глинська