Заслана в Сибір громада
Як згадувалося вище, скопчество переслідувалося згідно із законом, і судові процеси, на яких розглядалися справи сектантів, були аж ніяк не рідкістю. Наприклад, в 1772 році судили цілу громаду скопців, що складалася з 250 чоловік. Всі вони були заслані в Сибір, але, незважаючи на суворість вироку, продовжували там проповідувати «вогняне хрещення» як єдиний шлях до упокорення плоті і наживання Царства Божого. В народі ж до них ставилися вкрай неоднозначно. Інший раз про скопців розповідали всілякі небилиці, звинувачуючи їх мало не в чаклунстві, а часом наділяли безмірної святістю.
Замкнуте коло працьовитих людей
З часом скопческие громади, або, як вони їх повсюдно називали, «кораблі» (термін запозичений у хлистів), склали окреме самостійне суспільство, що представляє собою досить струнку організацію, що володіє при цьому значними капіталами. Їх матеріальна незалежність пояснювалася тим, що в число сектантів з часом увійшло багато купців, промисловців, а також інших підприємців.
Усі вони намагалися всіляко підтримувати своїх братів по вірі і тим самим сприяли підвищенню загального добробуту членів секти. Якщо ще врахувати, що в громадах суворо дотримувався сухий закон і в найвищу чесноту зводилося працьовитість, то не дивно, що їхні члени не знали потреби. Це додало особливого значення слова «скопець», під яким часто розуміють не тільки добровільна кастрація, але й приналежність до замкнутому колу забезпечених людей.
