Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка проіснувала 14 років. Саме вона увійшла в число республік, що беруть участь в установі СРСР. Створення ЗСФРР було продиктовано політичною необхідністю збереження і зміцнення радянської влади у Закавказзі, зміцнення зв’язків між Грузією, Вірменією та Азербайджаном на ранніх етапах створення нової держави СРСР.
Національне питання
У Закавказзі найголовнішим питанням, що вимагає швидкого вирішення, були національні відносини між великими і малими народами, які населяють її територію. Єдиним виходом, на думку більшовиків, було створення федерацій, куди б на правах автономій увійшли національні меншини, права яких були б надійно захищені на рівні законів. Саме ця ідея втілилась у створення Закавказької Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки.
На думку Леніна, тільки збереження радянської влади змогло б дати можливість вирішити ці складні і заплутані питання. Як він вважав, тільки федеративний союз дозволив би запобігти спроби реставрувати буржуазний лад. Найскладнішим було на той момент положення Грузії. Жителі Абхазії, Осетії, Аджарії не бажали бути під її владою. Захоплення їх території у 1918 році приводив до національних зіткнень.
Для нормального відновлення і розвитку закавказьких республік вимагалося забезпечити зовнішню і внутрішню безпеку і відновити господарство, яке було зруйноване в Громадянську війну. Для успішного здійснення цього вимагалося виконання трьох умов:
- Об’єднання військових і зовнішньополітичних зусиль.
- Об’єднання господарських ресурсів.
- Повне знищення націонал-шовінізму як спадщини буржуазно-націоналістичних урядів.
