Поняття “толерантність” означає терпимість, тактовне і шанобливе ставлення до іншого світогляду, поглядів, звичок, способу життя, культурних і релігійних особливостей. Високий рівень толерантності є одним з головних показників цивілізованого розвиненого суспільства. Однак дане поняття має свою протилежність – це “інтолерантність”.
Інтолерантність як явище
Будь-які прояви інтолерантності мають у своїй основі почуття переваги одного (одних) індивіда над іншим (іншими). У широкому сенсі інтолерантність передбачає негативні, агресивні прояви, спрямовані проти когось, чий спосіб життя, погляди, особистісні або культурні особливості викликають несхвалення або неприязнь. Интолерантная особистість або група особистостей вважає себе краще, вище, розумніше тих, проти кого спрямовані стріли їх нетерпимості.
В історичному аспекті поява інтолерантності звертається до найдавніших часів розвитку цивілізації. Історія знає безліч прикладів нетерпимого ставлення до інших культур, форм релігійного поклоніння, традицій, способу життя та побуті. У той же час було чимало випадків виключно толерантного ставлення і навіть подальшого симбіозу культур, здавалося б, не мають нічого спільного. Тому можна говорити про те, що розвиток толерантності та інтолерантності йшло рука об руку з формуванням людського суспільства.
Прояви нетерпимості
Прояви інтолерантності можуть бути різними:
- Вербальна агресія: лайка, глузування, осуд, прояви зневаги, огиди; образа, нецензурна лексика.
- Фізична агресія: побої, катування, насильство, вбивство.
- Психологічна агресія: погрози, залякування, переслідування, тиск.
- Територіальна агресія і агресія на державному рівні: війна, геноцид, депортація, націоналізм, фашизм, репресії.
- Агресія стосовно проявів культури і релігії, національних символів: осквернення пам’ятників, могил, прапорів, об’єктів релігійного значення і т. д.
Це лише мала частина проявів нетерпимості. Таким чином, інтолерантність – це серйозна загроза життю, здоров’ю та добробуту людей.
Форми інтолерантності
Виділяють безліч форм інтолерантності, в залежності від її причин та об’єкта. Найпоширеніші з них:
- етнічна;
- релігійна;
- расова;
- статева;
- вікова;
- різної соціальної спрямованості.
На кожному з цих видів нетерпимості слід зупинитися детальніше.
Етнічна та релігійна інтолерантність
Етнічна нетерпимість є одним з найбільш частих випадків нетолерантності.
В основі цього явища лежить почуття переваги власного етносу над іншим. Своя етнічна група відчувається в цьому випадку домінуючою, преферентной, володіє великою кількістю прав по відношенню до іншої групи або групами.
Яскравими проявами даного типу інтолерантності є націоналізм і нацизм.
Наймасовішим і страшним прикладом інтолерантності за етнічною ознакою є геноцид євреїв у фашистської Німеччини. Навіяне німецьким урядом почуття переваги арійського походження над іншими призвело до масового винищення не тільки євреїв, але й росіян, українців, поляків та інших. Концтабори, газові камери, репресії, депортації – всі ці складові фашистського режиму стали проявом почуття власної переваги німецької нації над “нижчими” етносами.
Іншим прикладом інтолерантності за даною ознакою може служити геноцид вірменів турками в 1915 році, призвів до великої кількості жертв серед мирного населення.
Найстрашніше в багатьох випадках етнічного геноциду те, що найчастіше він є не просто соціальним відхиленням серед окремих груп, а санкціонованим і схваленим на державному рівні.
У сучасній Росії також існують прояви етнічної интолератности, в основному по відношенню до так званих особам кавказької національності.
Релігійна інтолерантність
Дуже часто етнічна нетерпимість йде в поєднанні з релігійної, так як зазвичай для інших національностей характерні інші релігійні особливості. Неприязнь до нації породжує негативне ставлення до всього, що її уособлює.
В контексті історії саме релігійна нетерпимість стала причиною масових побиття народів. Зокрема, коли виникло християнство, представників даного віросповідання піддавали жорстоким переслідуванням та покаранням. Згодом, коли християнство зайняло панівне становище в європейських цивілізаціях, представників інших конфесій піддавали гонінням і насильницького навернення.
Расова нетерпимість
Расова інтолерантність – це явище, що характеризується почуттям переваги власної раси над іншою (іншими). Прояв цієї форми нетерпимості називається расизмом.
Самим яскравим прикладом расизму є ситуація в США. Відомо, що представники негроїдної раси протягом довгих років використовувалися у якості рабів у південних штатах країни. Війна 1861-1865 поклала кінець існуванню рабства як явища в США. Проте ставлення до афроамериканцям довгий час залишалося (а подекуди залишається і донині) негативним і повним упередження. Їм не дозволялося займати певні посади, брали їх на саму низькооплачувану і брудну роботу. Частими були випадки дискримінації в громадських місцях, транспорті і так далі.
У наш час ці прояви звелися до мінімуму, але відгомін тих подій доносяться до цих пір.
Статева інтолерантність
Даний тип інтолерантності проявляється частіше по відношенню до жіночого гендеру.
До 20 століття жінки фактично не мали ні громадських прав, ні соціального захисту, рахуючись в деякій мірі власністю своїх чоловіків. Вони не мали права працювати, голосувати, займатися підприємницькою діяльністю. Тих, хто насмілювався переступити ці заборони, піддавали глузуванням, образам, а іноді і насильства.
Рухи і течії за права жінок пом’якшили ситуацію і дарували жінкам ряд громадських прав. Однак і зараз можна спостерігати негативну тенденцію щодо надання жінкам робочих місць, можливості кар’єрного зростання і т. д.
Вікова інтолерантність
У Японії існував жорстокий звичай: немічних старих відносили на безлюдні території (наприклад, в гори) і залишали помирати.
Серед інших етносів є схожі приклади, коли людей похилого віку або вбивали, або кидали напризволяще.
У сучасному світі все сприятливіша. Але, на жаль, часто виникають ситуації, коли стариків кидають без належного догляду і турботи, вважаючи, що вони прожили своє. Прикладом інтолерантності за віковою ознакою є неподання літнім людям робочих місць, оскільки вважається, що їх когнітивні процеси не такі гарні, як у молодих, і робочий процес може постраждати.
Буває і навпаки: молодим людям складно влаштуватися на роботу через брак досвіду.
Ще одним прикладом вікової інтолерантності можна назвати зневажливе ставлення до підлітків. Вважається, що це люди незрілі, нераціональні, нездатні до прийняття вірних рішень. Однак найчастіше підлітки здатні проявити набагато більше здорового глузду, ніж дорослі.
Інтолерантність – це явище, що зачіпає і інші соціальні групи, крім перерахованих вище, наприклад, людей з обмеженими можливостями, представників певних професій, людей з незвичайними хобі і так далі.
Толерантність до невизначеності
Цим терміном позначають здатність людини приймати правильні рішення і спокійно реагувати на нові, незвичайні, незрозумілі або малозрозумілі ситуації. Нездатність реагувати подібним чином називається интолерантностью до невизначеності.
В цілому інтолерантність є серйозною суспільною проблемою, яка несе загрозу благополуччя не тільки окремих особистостей, але і цілих націй. Важливо усвідомлювати актуальність даної проблеми для її успішного вирішення.
