Середньовічна Голландія
У Середні віки землі, розташовані в низинах річок Рейну, Маасу і Шельда (Голландія, Зеландія і Фрісландія) і вздовж берегів Північного моря, називали «приморськими низькими землями». Поступово цей термін з описового став загальним, так як назва “Нідерланди” і перекладається як «низькі землі».
Протягом VIII-IX ст. на цих територіях правили франкські королі династії Меровінгів і Каролінгів. Після проведення реформ Карла Великого в області політики і економіки населення була звернена в християнство. При регулярних межах земель Нідерланди часто переходили у володіння різних франкських королів, в результаті чого в 1000 р. навіть увійшли до складу Священної Римської імперії.
У той період жителі прибережних областей піддавалися постійним набігам вікінгів зі Скандинавії, проте поступово цьому прийшов кінець. По Північному морю почали активно плавати торговельні та риболовецькі кораблі, а в південній частині дельти Рейну (провінції Фландрія і Брабант) почали будуватися і розвиватися мануфактурні підприємства, де виготовляли тканини та одяг з привезеної вовни.
У Нідерландах почали активно розвиватися міста, де склалася організація цехів, що займалися ремеслами в різних професіях (сукноделы та ін). Також процвітали гільдії купців, які успішно торгували з іншими містами та країнами. В результаті реорганізації управління і переходу влади в руки городян почалися конфлікти між багатими бюргерами і ремісниками. У XIV ст. відбулися кілька повстань, велися громадянські війни через жорстокої конкуренції міських поселень і суперництва сімейних династій. В 1370-му всі місцеві графства були об’єднані в торгово-політичний союз Ганза, який виступав посередником між європейським Заходом і Сходом. Так починалася економічна історія Голландії.
У 14-му сторіччі території нинішніх Нідерландів стали самостійними областями. В цей час герцог Бургундський, який правив у Фландрії і Артуа, потім його спадкоємці приєднали землі Голландії і Зеландії. Бургундські правителі вважалися найбільш потужними в Європі, вони мали численне військо й оточували себе зайвою розкішшю. Гроші йшли на це за допомогою оподаткування місцевих міст.
Незалежність Нідерланди змогли знайти тільки при Марії Бургундської (1480-ті роки). Стали спалахувати повстання, утворилася опозиція, а через 10 років країна потрапила під владу Габсбургів.
