Історія Голландії (Нідерландів) нараховує більше 2 тис. років. Це не тільки країна красивих тюльпанів, смачного сиру, яскравих діамантів і багатих банкірів. Тут досі існує королівська влада і затверджена конституційна монархія, однак частина прав передана уряду і Генеральним Штатам.
Загальні відомості про державу
Офіційна назва Голландії – королівство Нідерланди (Королівство der Nederlanden) – держава в Західній Європі, більша частина якого розташована на березі Північного моря (450 км берегової лінії). Має кордони з Німеччиною і Бельгією. У нього також входять карибський острів Аруба з особливим статусом і Антильські острови.
Площа Голландії складає 41 526 км2, населення – 17 млн чол. Дата проголошення незалежності – 26 липня 1581 р. Офіційна мова – нідерландська. Держава ділиться на 12 провінцій, столиця – Амстердам, а королівська резиденція і парламент розташовані в Гаазі.
Віросповідання – протестантство і католицизм. Найбільші міста – Амстердам, Гаага, Роттердам, Утрехт, Ейндховен. Нижче наведена досить коротко історія країни Голландії.
Античні часи і влада Риму
Ще в античні століття на території Голландії існували поселення первісних людей, про що свідчать розкопки, що відносяться до періоду останнього зледеніння. У післяльодовиковий період населення цих земель зазнавало частих повеней, тому в цілях безпеки перші поселення селяни-скотарі стали будувати на пагорбах (терпах). У більш південних областях люди більше займалися землеробством.
Ще в 1-2 століттях до н.е. на території сучасних Нідерландів жили племена фризів і батавов, які потім були завойовані Римом. Дані про це наведено в історичних документах Стародавнього Риму: військо Юлія Цезаря вторглося спочатку в Галлію, а потім на землі сучасної Німеччини і Великобританії, по дорозі підкоривши стратегічно важливу територію в дельті Рейну. Можна сказати, що історія Голландії бере початок саме з періоду, коли римляни побудували тут дорогу і дамби для захисту від повені.
В 3-4 століттях н. е. тут стали поселятися спочатку німецькі племена, а потім франкські і саксонські, спільною мовою для них був німецький (німецький). Франки потім пройшли далі, утворивши державу Францію і змінивши мову на латину (пізніше французький).
Середньовічна Голландія
У Середні віки землі, розташовані в низинах річок Рейну, Маасу і Шельда (Голландія, Зеландія і Фрісландія) і вздовж берегів Північного моря, називали «приморськими низькими землями». Поступово цей термін з описового став загальним, так як назва “Нідерланди” і перекладається як «низькі землі».
Протягом VIII-IX ст. на цих територіях правили франкські королі династії Меровінгів і Каролінгів. Після проведення реформ Карла Великого в області політики і економіки населення була звернена в християнство. При регулярних межах земель Нідерланди часто переходили у володіння різних франкських королів, в результаті чого в 1000 р. навіть увійшли до складу Священної Римської імперії.
У той період жителі прибережних областей піддавалися постійним набігам вікінгів зі Скандинавії, проте поступово цьому прийшов кінець. По Північному морю почали активно плавати торговельні та риболовецькі кораблі, а в південній частині дельти Рейну (провінції Фландрія і Брабант) почали будуватися і розвиватися мануфактурні підприємства, де виготовляли тканини та одяг з привезеної вовни.
У Нідерландах почали активно розвиватися міста, де склалася організація цехів, що займалися ремеслами в різних професіях (сукноделы та ін). Також процвітали гільдії купців, які успішно торгували з іншими містами та країнами. В результаті реорганізації управління і переходу влади в руки городян почалися конфлікти між багатими бюргерами і ремісниками. У XIV ст. відбулися кілька повстань, велися громадянські війни через жорстокої конкуренції міських поселень і суперництва сімейних династій. В 1370-му всі місцеві графства були об’єднані в торгово-політичний союз Ганза, який виступав посередником між європейським Заходом і Сходом. Так починалася економічна історія Голландії.
У 14-му сторіччі території нинішніх Нідерландів стали самостійними областями. В цей час герцог Бургундський, який правив у Фландрії і Артуа, потім його спадкоємці приєднали землі Голландії і Зеландії. Бургундські правителі вважалися найбільш потужними в Європі, вони мали численне військо й оточували себе зайвою розкішшю. Гроші йшли на це за допомогою оподаткування місцевих міст.
Незалежність Нідерланди змогли знайти тільки при Марії Бургундської (1480-ті роки). Стали спалахувати повстання, утворилася опозиція, а через 10 років країна потрапила під владу Габсбургів.
Революція в Голландії
У 1463 р. на території Нідерландів утворилися Генеральні Штати, які потім були перетворені в перший парламент країни. До початку XVI ст. землі були об’єднані з Бельгією і Люксембургом під владою Карла V – так з’явилася Габсбургско-Бургундська імперія.
В історії Голландії почався важкий період: правили католики встановили суд інквізиції, завдяки чому могли розправлятися з усіма неугодними. В результаті цього по містах пройшли хвилею релігійні протести, коли опозиція і кальвіністи почали громити церкви католиків. Все це переросло у повстання, у відповідь на що іспанські правителі послали каральні війська.
Так почалася народна війна за незалежність, яка тривала 80 років (1566-1648 рр.). Представником опозиції був Вільгельм Оранський, який очолив опір у складі загону «морських гезов», які здобули першу перемогу в 1572 р., коли змогли захопити порт Бриль. Їх підтримали кальвіністи, які назвали себе «лісовими гезами».
У 1574 р. жителі Лейдена, які стали оплотом повстанців і очолювані Вільгельмом Оранським, здобули перемогу над іспанцями. Метою Оранського стало не тільки вигнання іспанців, але і об’єднання всіх провінцій Нідерландів (17 областей). Були скликані Генеральні штати, і в 1576 р. в Генті прийнятий текст «Гентського умиротворення» про створення єдиного держава під керівництвом принца Вільгельма Оранського. Однак влада короля Філіпа також визнавалася, іноземні війська були виведені. Форма правління була затверджена ліберальна.
Проте спрямований Пилипом II у намісник герцог Пармський (А. Фарнезе) оголосив принца незаконним — почалася знову війна. Фарнезе зміг завоювати південні провінції, де була укладена Аррасская унія (1579), в якій надавалися політичні права громадянам цих земель під панування католицької релігії.
Північні провінції у відповідь на це разом з Фландрією і Брабант підписали Утрехтську унію, в якій проголошували своєю метою боротьбу за політичну незалежність держави і повну свободу віросповідання. 7 бунтівних провінцій заявили про невизнання влади Філіпа II. У 1584-м Вільгельм Оранський був зрадницьки вбитий, а сувереном в Голландію призначений граф Лестер.
Пізніше правління країною взяли на себе Генеральні Штати, що поступово призвело до децентралізації влади і посилення впливу провінцій. У 1609-му набуло чинності перемир’я на 12 років, що означало фактичну незалежність країни, однак у 1621-му відновилася війна з Іспанією. Союзником у війні стала Франція, а Голландський флот виграв кілька значних морських битв з Іспанським флотом.
У короткій історії Голландії слід зазначити, що офіційно незалежність Нідерланди отримали тільки в 1648 р., після чого стали називатися Республікою Сполучених Провінцій. З тих пір це перша країна, яка організувала буржуазну республіку.
Золотий вік
Протягом 17-го століття Голландія була кілька разів залучена до війни з Францією і Англією, з’ясовуючи стосунки в політиці і торгівлі. Однак, незважаючи на постійні військові битви, цей період вважається золотим століттям для економіки Нідерландів. У ці роки Амстердам став найбільшим портом і центром торгівлі Європи. Республіка провела дуже вдалі Вест – Ост-Індські компанії і захопила колонії в Південно-Східній частині Азії і Північній Америці.
Заснована в 1602 р. Нідерландська компанія Ост-Індії (ОВК) мала монополію на торговельні операції в акваторіях Індійського і Тихого океанів, займаючись імпортом прянощів і інших екзотичних товарів. Завдяки її впливу і величезним прибуткам Голландія отримала можливість для прискорення економічного розвитку держави.
Вест-Індська компанія займалася захопленням суден, що належать Іспанії і Португалії, а також перевезенні рабів в Америку. Її опорні пункти розташовувалися на островах Карибського моря і в американській колонії Нова Голландія (на її місці зараз знаходяться штати Нью-Йорк і Нью-Джерсі, США). Пізніше ці території за договором були віддані Англії.
Найважливіше значення для економіки в історії Голландії мала морська торгівля, з нею пов’язаний розвиток суднобудування, активне будівництво вітряних млинів для отримання енергії, виготовлення одягу і цукру. Отримало розвиток банківська справа і торгове, що стало поштовхом для процвітання міст.
Парламент і права людини
Завдяки економічному процвітанню Сполучені Провінції Нідерландів створили унікальне державне пристрій. Генеральні Штати забезпечували політичну владу в країні, в цьому парламенті кожна провінція мала право голосу і можливість накладення вето, причому при вирішенні внутрішніх питань провінції залишалися незалежними. Рішення провінційних штатів безпосередньо залежали від міського магістрату, де панувала олігархічна система, так як члени магістрату могли призначатися довічно. Туди зазвичай входили представники багатих сімей, які мали від цього дохід.
Історія прав людини в Голландії пов’язана з головним напрямом політики уряду і базується на гармонійному поєднанні інтересів торгівлі та філософських принципів. Це зробило сприятливий вплив на здобуття голландцями особистих свобод. В ті роки для європейських країн це було винятком із правил.
Реформаторська церква в Голландії була визнана державою, яке скасувало для неї оподаткування. Всі протестантські організації могли вільно вести проповідування, а також лютерани, баптисти, іудеї та ін Цензура була не дуже суворої, була прийнята свобода друку і вираження думки, хоча і не абсолютна. У XVII ст. у Голландії емігрували з інших європейських країн гугеноти, які зробили внесок у розвиток культури та мистецтва країни.
Нова Голландія: історія колонії
У пошуках північного шляху для торгівлі зі Сходом голландець Х. Гудзон доплив до Американського континенту і заснував у гирлі річки, що тепер носить його ім’я, місто Новий Амстердам. На нинішньому острові Манхеттен (Нью-Йорк) була заснована колонія Нова Голландія. Історія островів Тасманія і Нова Зеландія також починається з відкриття їх мандрівником по прізвища А. Тасман (відбувалися з провінції Зеландія в Нідерландах). Тоді ж було відкрито в південній частині Тихого океану новий континент Австралія, який спочатку назвали Новою Голландією, однак вирішили його не освоювати. Назва його проіснувала 150 років, а освоєнням цих територій зайнялася Англія, влаштувавши там в’язницю для своїх засуджених на смерть співвітчизників.
Ще одна Нова Голландія була створена російським царем Петром I у вигляді 2 рукотворних островів в Санкт-Петербурзі, де у 1721 р. був збудований військовий порт Росії.
Під владою Наполеона
Новий поворот в історії Голландії стався після захоплення країни Наполеоном у 1795 р., під владою якого території перебували до 1813 р., коли за підтримки російської армії під командуванням Бенкендорфа прийшло звільнення. Сувереном Нідерландів був проголошений принц Вільгельм 1-й, нащадок останнього статхаудера.
На конгресі у Відні державні діячі європейських країн вирішили створити єдине королівство Нідерланди. У країні пройшли буржуазні реформи, були повернуті колоніальні землі, відбувалося бурхливий розвиток промисловості.
Подальші події 19-го століття пройшли в боротьбі 2 основних партій Голландії – лібералів і консерваторів, а також безперервних суперечок між католицькою церквою і владою держави, в основному в сфері освіти. Друга половина XIX і початок XX ст. характеризується розквітом голландської живопису, музики, науки та архітектури.
XX століття: світові війни
В період Першої світової війни Нідерланди займали нейтральну позицію, хоча морська торгівля суттєво постраждала від введеної блокади на перевезення. Для запобігання голоду уряд Голландії запровадив жорстку систему розподілу. У ці роки здійснювалися і важливі політичні реформи: з 1917-1919 рр. всім громадянам було надано право виборців.
Наслідком кризи шкільної освіти» став закон 1917 р. про забезпечення рівноправного субсидування початкових шкіл між релігійними конфесіями та державою.
У 1929 р., в період економічної депресії, відбулося посилення політичної напруженості: виникла партія націонал-соціалістів (нацистів) при підтримці буржуазії, а соціал-демократичні сили разом з лібералами і релігійними партіями створили коаліцію (1939).
У 1940-му фашистські війська вторглися на територію Нідерландів, яка в той момент була нейтральною. Королева і уряд терміново виїхали до Англії, в країні був встановлений режим окупації, який проіснував до 5 травня 1945 р. За ці роки було знищено 240 тис. жителів (з них 110 тис. євреїв). У післявоєнні роки країна всіма силами займалася відновленням економіки і торгівлі, зміцненням зв’язків з країнами Європи.
Колоніальна імперія Нідерландів розпалася: в 1962-му були розірвані відносини з Індонезією, що нанесло відчутний матеріальний збиток країні, а в 1975-му отримав незалежність Сурінам.
Кінець XX – початок XXI ст.
Політичний курс Голландії у другій половині XX століття визначався участю в русі за інтеграційні процеси в Європі. У 1948 р. був укладений митний союз держав 3 Бенілюкс, а в 1960-му — економічний, метою якого була повна економічна інтеграція Бельгії, Нідерландів і Люксембургу. У 1949 р. Голландія відмовилася від нейтралітету, вступивши в члени НАТО, а в 1958-му приєдналася до Європейського союзу.
Сучасна Голландія — економічно розвинена і вільна країна, що має самобутню культуру. Рівень життя голландців досить високий, поступово стерлися класові та релігійні відмінності і припинилися ворожі стосунки.
