Боротьба за незалежність
В історії країни велику роль зіграла 80-річна війна за незалежність від Іспанії, яка почалася в 1568 році. Королем Філіпом намісником цих земель був призначений герцог Альба, який почав жорсткі репресії.
Це викликало сильне жорстокість місцевого населення, що і привело до початку революції. Вже до 1579 році сім бунтівних провінцій в Утрехті оголосили про утворення республіки. Очолив їх аристократ Вільгельм I Оранський, від якого пішли всі подальші нідерландські монархи.
Одним із ключових моментів війни став захоплення Антверпена іспанцями, коли вони вбили близько 10 000 мирних жителів. Після цього населення фламандських міст масово тікало на північ, а опір іспанської окупації посилився.
У 1648 р. було укладено Вестфальський мир, який підтвердив незалежність Нідерландів від Іспанії і Німеччини. Спочатку тут утворюється Республіка Сполучених провінцій.
Золотим століттям Нідерландів називають період в історії Республіки Сполучених провінцій, коли вдалося досягти найбільшого розквіту в науці, торгівлі та мистецтві. Пік припав на XVII століття. У цей час уряд надає громадянам релігійні свободи, сюди прибувають біженці, яким дають можливість вчитися і працювати. Багато письменники і вчені тільки в Голландії отримують можливість викладати в місцевому Лейденському університеті і публікувати свої роботи.
Кінцевою точкою Золотого століття вважається початок третьої англо-голландської війни в 1672 році, яка цілком велася на території сучасних Нідерландів. З кінця XVIII століття розпочинається період політичної нестабільності. Важкий збиток Нідерландів принесла четверта англо-голландська війна, яка почалася після визнання місцевою владою незалежності США. На рубежі XVIII-XIX століть протягом приблизно 10 років існувала Батавская республіка.
У 1806 році Наполеон оголосив про формування Голландського королівства, яке в 1810 році увійшло до складу Першої Французької імперії. Незалежність Нідерландам вдалося повернути собі тільки в 1815 році.
