Смуга осілості – це… Визначення, історія та цікаві факти

Смуга осілості — це межа території, за межами якої в Російській імперії заборонялося проживати юдеям. В країні дані правила офіційно діяли з 1791 по 1917 рік, хоча фактично закон перестав застосовуватися в 1915-м. Винятки становили лише деякі категорії євреїв, які в різний час могли входити особи з вищою освітою, купці першої гільдії, рекрути, які відслужили в армії, караїми, ремісники, які були приписані до конкретних ремісничим цехам, а також бухарські і гірські євреї. Загальна площа території становила понад 1 мільйон 200 тисяч квадратних кілометрів.

Визначення поняття

Смуга осілості — це поняття, яке ще називали рисою постійної єврейської осілості. Даний закон був сформований у часи царювання імператриці Катерини II. Вона підписала відповідний указ, який чітко визначав, де мають право селитися і працювати євреї.

Смуга осілості — це, по суті, на території, яка охоплювала заздалегідь обумовлені населені пункти, що відносяться до міського типу. Під ними розумілися і містечка, так як в сільській місцевості проживати іудеям також заборонялося. В результаті у неї увійшли значні території сучасних Білорусі, Литви, а також Царства Польського, Латгалії, Бессарабії, деякі області сучасної України, які в той час відповідали південних губерніях Російської імперії.

В результаті вважається, що межа осілості — це одна з найганебніших сторінок у вітчизняній історії до Жовтневої революції, коли фактично обмежувалися в правах громадяни певної національності та віросповідання.

Дивіться також:  Реформи Лікурга: особливості права, історія держави і виникнення Спарти