П’єса «Безприданниця» по праву вважається одним з найвидатніших творінь Олександра Миколайовича Островського, але в той же час так і залишилася невизнаної сучасниками автора. Літературознавці відносять «Безприданницю» до новаторського твором, який випередив свій час, глядач в силу свого способу життя ще не був готовий до такого сюжету.
Робота над твором почалася 1874 році, як раз в той час автор обіймав посаду почесного мирового судді, в його розгляд не потрапляло мало справ, які, на думку істориків, послужили натхненням для створення саме цієї історії. Островський дуже ретельно підійшов до створення нового, ювілейного – сорокового свого творіння.
Робота тривала довгих чотири роки, за цей період паралельно автор встиг випустити в світ чотири твори. У листопаді 1878 п’єса була закінчена і вже 10 листопада відбулася перша прем’єра на сцені Малого театру в Москві.
Але очікування автора не виправдалися. Прихильники і шанувальники таланту Островського до того моменту вже померли, а критики, глядачі, так і самі актори не змогли по достоїнству оцінити новий твір. «Безприданниця» трималася за столичні сцени щосили кілька років, а потім наступити довга перерва, що тривала п’ятнадцять років.
До того моменту, як п’єсу наважилися знову поставити на столичних театральних сценах, Олександра Миколайовича Островського вже не було в живих. Нове життя у забуту «Безприданницю» вдихнула велика російська актриса Віра Федорівна Коміссаржевська, яка змогла розкрити образ Лариси.
«Безприданниця» не забута і донині. За всю історію п’єси було скоєно безліч спроб не тільки постановки на сцені театру, і екранізації. Найбільш вдалою екранізацією по праву вважається фільм Ельдара Рязанова «Жорстокий романс», який і донині хвилює серця глядачів і справжніх шанувальників безцінного таланту Олександра Миколайовича Островського.
