Письменницький задум твору ґрунтується на реально відбуваються події того періоду часу, що трапляються на території Росії повсюдно. При роботі над романом письменник використав кілька історій, почутих ним від товаришів, герої яких стали прототипами персонажів твору.
В одній з них рассказывался випадок, що стався з білоруським шляхтичем Островським, що втратили власного маєтку, віддане в руки багатого сусіда. Спільно зі своїми кріпаками, не бажають визнавати нового господаря, зубожілий Островський поселяється в лісовій глушині і займається нападом на проїжджаючих подорожніх, бажаючи помститися за жорстоку несправедливість, за що згодом виявляється в тюремному ув’язненні.
Крім того, до відома письменника доходять матеріали судового розгляду, пов’язаного з суперечкою двох дворян, Івана Яковича Муратова і Семена Петровича Крюкова щодо права власності на маєток Новоспасское. Садиба разом з кількома сотнями кріпаків душ продається більше сімдесяти років тому батькові Муратова татусем Крюкова, однак документи на продаж маєтку у вигляді купчої в результаті пожежі виявляється спаленими, а архівні копії, що зберігаються в повітовому суді, чиновники не бажають запросити. Судовий процес триває шість років і рішення виноситься на користь Семена Петровича Крюкова, є більш впливовим паном на відміну від Муратова. Крім цього, Крюков наполягає на поверненні доходів Муратова, отриманих ним протягом минулих років, рахуючи з незаконно отриманими. Однак суд відмовляється в задоволенні грошових вимог нахабного дворянина, визнавши відібране їм у Муратова маєток більш ніж достатнім. Виписка з несправедливого судового рішення потрапляє в руки письменника, який згодом вставляє її в текст рукопису роману після літературної обробки.
Таким чином, в образах Дубровського і Троекурова письменник використав життєві перипетії реально існуючих людей, долі яких справили незабутнє враження на письменника, який вирішив викласти несправедливі історії благородних розбійників на папері, максимально використовуючи найдрібніші деталі реальності.
Структура роману замислювалася письменником в трьох частинах, дві з яких пишуться автором за один рік, проте остання частина так і не була розпочата, а видання твору, що залишився без авторського назви, відбувається лише через чотири роки після смерті поета. Перша публікація роману піддалася жорсткій цензурі, в результаті якої частина твору довелося вирізати.
Сюжетна композиція роману вибудовується навколо опису виключної, сильної, сміливої особистості, здатної за відновлення попранного права на справедливу помсту.
Будучи прихильником тих верств суспільства, які виступають за права людини на вільнодумство, письменник застосовує в якості основи для твору опис непримиренної класової ворожнечі суспільних верств населення, яскраво вираженою в драматичних, контрастних епізодів роману, а також ілюструється душевними метаннями як основних героїв, так і другорядних персонажів твору.
