Перший арешт революціонера
У революційний рух Іван Іванович Скворцов-Степанов включився в двадцять один рік. Через чотири роки його вперше заарештували за революційну пропаганду. У в’язниці викладач провів три роки. За цей час він зблизився з Олександром Малиновським і Володимиром Руднєвим. Руднєв (Базарів) вів просвітницьку роботу серед робітників, пізніше став редактором журналів «Літопис» і «Сучасник». Олександр Малиновський (Богданов) був одним з головних ідеологів соціалізму. До того ж це ще й видатний революційний діяч, лікар, письменник-фантаст і філософ-утопіст. Особистості навколо Скворцова-Степанова вже тоді зібралися неабиякі.
Революційна діяльність
З 1896 року Іван Іванович приєднався до соціал-демократам. Офіційно Російська соціал-демократична робоча партія була заснована тільки через два роки, а, по іншим – тільки в 1903 році. Соціал-демократи вважали, що Росія значно відстала за темпами розвитку від західних країн, а головна тому причина — деспотичне самодержавство. Нові уми визначили, що російський народ найбільш чутливий до соціалізму.
Іван Скворцов-Степанов перейнявся ідеями партії. Кілька разів його заарештовували. У тридцять один рік він був засланий у Східну Сибір, у тридцять три повернувся до Москви і знову почав займатися справами партії. У 1906 році Іван Іванович став делегатом Четвертого з’їзду РСДРП. Є свідчення, що приблизно в той же час князь Сергій Дмитрович Урусов прийняв його в масонську ложу.
