Останні роки і смерть
У жовтні 1815 року Мюрат за спробу організації повстання був розстріляний за наказом неаполітанського короля Фердинанда IV. Кароліні Мюрат довелося втекти в Австрію. У 1830 р. королем Луї-Філіппом їй було дозволено відвідування Франції.
З 1831 року вдова жила у Флоренції в палаццо Грифони відкритим домом. За свідченням сучасників, у суспільстві вона користувалася великою повагою, так як була проста і привітна. Вона померла в 1839 році і була похована у Флоренції в церкві Всіх Святих. Смерть її викликала в місті загальну скорботу. У Кароліни і Йоахіма було четверо дітей: два сини і дві дочки.
У 1994 році був випущений історико-пригодницький роман, написаний К. Френком і Е. Евеліном, «Мій брат Наполеон». Ця книга позиціонується авторами як мемуари, нібито написані Кароліною Мюрат. За версією авторів, вона інтригами і жіночими чарами допомогла братові стати генералом і французьким імператором. Роман має назву «Одкровення Кароліни Бонапарт».
