Слово «корисливість» – це похідна від старослов’янського «набуток», що позначає «придбання», «володіння», «збирання чого-небудь». А також є спорідненими й іменник «стяжатель», і дієслово «здобути». Ці слова часто зустрічаються в Священному Писанні, їх можна почути при читанні в церкві під час проведення служб.
При цьому досліджуваний термін має дві сторони – і позитивну, і негативну. Все буде залежати від того, які саме цінності набуває людина, угодні зібрані ним скарби Богу. Детальніше про те, що це – «здирництво», «стяжатель» і «здобути», буде розглянуто у пропонованому огляді.
Що сказано в словнику?
У словнику при поясненні значення «користолюбства», як правило, підкреслюється його несхвальний відтінок. Воно тлумачиться як:
- дії, поведінку людини, іменованого стяжателем;
- накопичення майна, грошей з жадібністю;
- пристрасть до наживання, наживи, придбання матеріальних цінностей.
Приклад:
Кращі серед російських офіцерів і генералів прекрасно розуміли важливість подій, що відбувалися, вони суворо корили тих, хто просував свої особисті справи, завдаючи шкоду військовій службі, і тим самим плямив зажерливістю і користолюбством військову честь.
В наступному розділі розглянемо змив слова і його похідних докладніше.
Хто такий стяжатель?
Кого так називали? Щоб краще засвоїти, що це – корисливість, доцільним буде ознайомитися з тим, хто такий стяжатель, на яку є посилання у визначенні досліджуваного слова. У словнику дається два варіанти тлумачення.
- Перший забезпечений позначкою «застарілий» і характеризує користолюбця як того, хто здобуває, домагається чого-небудь. Слово зустрічається в античній літературі. Приклад: У книзі Шрі Ауробіндо «Таємниці Веди» йдеться про богів насолоди, стяжателях меду, які є цілителями, повертають людям похилого віку молодість, хворим – здоров’я, відновлюють покалічених. Як видно з формулювання і з прикладу, ніякого негативного підтексту в цьому випадку не спостерігається.
- У другого варіанта є позначка «книжковий», і говорить він про людину, яка прагне до збагачення, накопичення грошей, матеріальних благ, займається стяжанием, користолюбством. Тут вже спостерігається яскраво виражений негативний характер тлумачення. Приклад: Чому ж велемовні і лукаві володарі, хитрі і розумні відступники, багаті і жадібні користолюбці, глумлячись над нами, знущаючись над нашими віруваннями і користуючись нашою наївністю, захопивши владу, розтягують багатства? Забирають будинки, землі і заводи у народу, прирікають його на жалюгідне рабське животіння.
Як вказують вчені-етимологи, іменник «корисливість» походить від слова «стяжатель». Це цілком логічно. А ось останнє – від дієслова «здобути», що утворився від праслов’янської s-tęžati, пов’язаного з «тягою» і «тяжких». Так простежується походження слова. У зв’язку з цим видається доречним для кращого засвоєння того, що це – корисливість, розглянути тлумачення дієслова «здобути».
Значення дієслова
Воно дається у словнику в трьох варіантах:
- Книжкове, застаріле – наживати, набувати майно, гроші, проявляючи користолюбство. Приклад: Для такої людини любо-дорого красти, здобути, ображати, оббирати, образити, відібрати чуже.
- Високий стиль – добиватися своєю діяльністю, досягати чого-небудь, заслуговувати, наприклад, пошани, слави. Приклад: Н. А. Бердяєв у «Сенс творчості» зазначав, що людина за допомогою релігійно-морального досконалості спокутує свій гріх і, долучаючись до спокути, здобуває життя вічне.
- Приносити кому-небудь, доставляти повагу, славу. Приклад: Про імператриці Єлизаветі Н. Е. Гейнце писав, що вона змогла зберегти на престолі ту простоту Петра, ту любов до своєї батьківщини, які здобули їй у народу ім’я «матінки».
Висновок
Таким чином, досліджуване слово може трактуватися по-різному – як позитивно, так і негативно. Це може бути і користолюбство матеріальних благ, відібраних у ближнього, слави, поваги. Також слово застосовне і в релігійних темах. Це може бути корисливість Духа Святого, тобто Благодаті Божої, його милості.
