Королева Англійська
У дев’ятирічному віці Ізабелла Французька була видана заміж за Річарда II і прожила з ним у шлюбі аж до його таємничої смерті в 1400 році. У той час Річарду було 29 років, і шлюб з Ізабеллою був для нього другим.
Коронація Ізабелли Валуа, як королеви Англійської держави, відбулася 8 січня 1397 року у Віндзорському замку, де вона потім і проживала. Весілля ж була зіграна кількома місяцями раніше (в жовтні або листопаді) в Калі. На зустрічі подружжя були присутні по 400 лицарів з кожної сторони. Наречені прибули на зустріч у супроводі своїх дядьків.
За нареченою дали чимале придане – 800 тисяч франків золотом, хоча обіцяно було 120 тисяч. Шлюб був укладений з важливих політичних міркувань, вигідним обом державам: для продовження перемир’я в Столітній війні. Однак у молодят була взаємна непідробна симпатія. Можливо, Річард відчував до юної королеви і батьківські почуття.
У 1399 році Ізабелла перебралася з Віндзора у Уоллінгфорд, а її чоловік перебував далеко від юної дружини – на війні з Ірландією.
У той же рік Генріхом Болингброком був влаштований змова, в ході якого Річарда заманили на батьківщину, де він був схоплений, позбавлений влади і укладено в катівні Тауера. Ізабелла ж зуміла втекти, але потім була арештована і заслана в село Соннинг як вдовуюча королева – до того часу її чоловік вже помер. У Ізабелли Валуа відняли всі її коштовності, позбавили її французької свити і тримали під замком.
Новий король Генріх IV, а точніше – все той же лорд Болінгброк, відмовився повернути її у Францію, сподіваючись одружити свого сина, але отримавши відмову на умовах залишення приданого в англійській скарбниці, все ж відпустив її на батьківщину, до Франції.
